Олександр I (російський імператор)

Олександр І
10-ий імператор Російської імперії
Час на посаді:
1801 — 1825
Попередник	Павло I
Наступник	Микола I
Народився	12(23).12.1777
Помер	19.11.(1.12).1825 Таганрог
Батьки	Павло I

Олександр І Павлович (12(23) грудня 1777, Санкт-Петербург — 19 листопада (1 грудня) 1825, Таганрог) — Російський імператор з 1801. Старший син імператора Павла I та Марії Федорівни.

Займав престол після вбивства свого батька Павла І в результаті палацового перевороту. В перші роки правління, побоюючись революційних виступів і частково під впливом своїх радників, серед яких були і українці (В. Кочубей, М. Сперанський, В. Каразин), провів ряд ліберальних реформ (указ 1803 про вільних хліборобів, указ про дозвіл купцям, міщанам і державним селянам купувати незаселені землі, відкриття Харківського і Петербурзького університетів).

В зовнішній політиці лавірував між Англією і Францією, програв Наполеону під Аустерліцем у 1805, уклав Тільзитський мир у 1807. У 1805-07 брав участь у 3-й і 4-й коаліціях проти наполеонівської Франції, зазнав поразки в битві під Аустерліцем (1805) і Фрідландом (1807). В роки його правління російський народ переміг у Вітчизняній війні 1812 року. У 1813-14 Олександр І був учасником закордонних походів російської армії, одним з керівників Віденського конгресу 1814-15 і організаторів Священного союзу 1815. Олександр І вів успішні війни з Туреччиною (1806-12), Швецією (1808-09). У роки правління Олександра І до складу Російської імперії увійшли Грузія (1801), Фінляндія (1809), Бессарабія (1812), Азербайджан (1813), колишнє герцогство Варшавське (1815). Уряд Олександра І проводив імперську політику щодо неросійських народів. Для зміцнення колоніальної адміністрації в Україні скасував виборність судових і адміністративних посад, посилив русифікацію шкільництва, придушував українську культуру.

Помер у Таганрозі.