Олександр Богарне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Богарне
Général ALEXANDRE FRANCOIS MARIE DE BEAUHARNAIS (1760-1794).jpg
Народився 22 листопада 1428(1428-11-22)
Мартініка
Помер 14 квітня 1471(1471-04-14) (42 роки)
Париж
страта
Інші імена Франсуа-Марі
Діяльність політик, військовий очільник
Титул віконт
Звання генерал
Конфесія католицтво
Батько Франсуа Богарне
Дружина Жозефіна Богарне
Діти Євген Богарне
Гортензія Богарне

Олександр Богарне (*Alexandre François Marie de Beauharnais, 28 травня 1760 —†23 липня 1794) — французький політичний та військовий діяч часів Першої республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у 1760 році на о. Мартініка. Замолоду навчався в коледжі дю Плессі в Парижі, потім провів два роки в університеті Гейдельберга в Німеччині. У 1776 році стає молодшим лейтенантом Саарського піхотного полку. У 1779 році отримує звання капітана. У 1789 році обирається до Генеральних штатів від Блуа. Підтримав революційні події. 18 червня 1791 році обирається президентом Установчих зборів. Того ж року отримує звання підполковника.

В подальшому воював під командуванням генерала Люкнера, згодом перейшов до Рейнської армії. У 1792 році стає бригадним генералом. У 1793 році — дивізійним генералом. 23 травня того ж року очолив Рейнську армію. 13 червня його призначено військовим міністром. Проте наступного дня під писком якобинців відмовився від цієї посади. Здебільшого займався обороною кордонів. Того ж року вимушений був відступити з Майнца. Тоді ж подав у відставку. Водночас обирається мером Ла-Ферте-Боарне. Втім 1794 році заарештований за втрату Майнца, зрештою засуджений до страти. Гільойтиновано Богарне 23 липня 1794 року.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Жозефіна Роз Таше де ля Пажері

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Jean-Claude Fauveau, Joséphine l'impératrice créole. L'esclavage aux Antilles et la traite pendant la Révolution française, Éditions L'Harmattan, 2010, 390 pages, (ISBN 978-2-296-11293-3).
  • Sigrid-Maria Größing: Um Macht und Glück — Schicksale der Geschichte, Amalthea Verlag