Буряк Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Васильович Буряк
Народився 23 травня 1970(1970-05-23) (53 роки)
м. Донецьк
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
Партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
Нагороди
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України
Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний (НУ) 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 15 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Олекса́ндр Васи́льович Буря́к (нар. 23 травня 1970, м. Донецьк) — український політик. Народний депутат України IV скликання.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1993 р. закінчив факультет кібернетики Київського університету ім. Т. Шевченка за фахом «Прикладна математика».

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 19871993 — студент Київського університету ім. Т. Шевченка.
  • 19881989 — служба в армії.
  • Квітень — серпень 1993 — директор ТОВ «Елефант».
  • З вересня 1993 — заступник генерального директора ТОВ «Геката».
  • З жовтня 1993 — заступник голови правління, з листопада 1993 — перший заступник голови правління, з лютого 1995 — в.о. голови правління, з березня 1995 — голова правління КБ «Банк ділового співробітництва», м. Київ.
  • З березня 1996 — директор департаменту міжнародних відносин, з жовтня 1996 — заступник голови правління, березня 1999 — в.о. голови правління, березень 1993 — квітень 2002 — голова правління АБ «Брокбізнесбанк».

У липні 2005 року вступив до Партії промисловців і підприємців України. Був членом ВО «Батьківщина» (20062010).

Володіє англійською мовою.

Захоплюється туризмом та водними лижами.

Сім'я[ред. | ред. код]

Українець. Дружина Марина Леонтіївна (1972) — начальник управління валютного контролю АБ «Брокбізнесбанк».

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 59 в списку. На час виборів: голова правління АБ «Брокбізнесбанк», безпартійний. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002), член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002 — квітень 2004), член фракції політичної партії «Трудова Україна» (квітень — грудень 2004), позафракційний (грудень 2004 — січень 2005), член групи «Воля народу» (січень — березень 2005), член фракції ПППУ (березень — грудень 2005), член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з грудня 2005). Член Комітету з питань бюджету (з червня 2002). Голосував за згоду на призначення Віктора Януковича прем'єр-міністром України 21 листопада 2002 року.[4]

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 15 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 69 в списку. На час виборів: народний депутат України, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Член Комітету з питань бюджету (з липня 2006). 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 69 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — грудень 2010). Виключений з фракції через голосування за Податковий кодекс. Заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (грудень 2007 — березень 2011), член Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (березень 2011), голова підкомітету з питань грошово-кредитної політики, валютного регулювання та взаємодії з Національним банком України Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (з березня 2011).

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[5][6]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[7][8].

Нагороди[ред. | ред. код]

Заслужений економіст України (липень 2004)[9]. Почесна грамота Верховної Ради України (травень 2005).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  5. 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
  6. Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з лютого 2019]
  7. Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — 1+1. ТСН
  8. ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда
  9. Указ Президента України від 16 липня 2004 року № 8084/2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»

Посилання[ред. | ред. код]