Олександр Добрий
| Олександр Добрий | |
.jpg) Олександр Добрий і Анна |
|
| Народився | ? |
|---|---|
| Помер | 1432 Радівці |
| Поховання | Радівці |
| Проживання | Сучава |
| Титул | " божою милістю князь Молдавії " |
| Звання | воєвода всієї Молдавії |
| Термін | 1400-1432 |
| Наступник | син Ілля ( Іляшко ) |
| Конфесія | православний |
| Батько | Роман І Мушат |
| Матір | Анастасія |
| Рід | Богдан - Мушат |
| Дружина | Анна Кингерда ( 1418-1421 ) , Марія |
| Діти | Ілля I Василіса Стефан II |
Олександр Добрий (*?-†1432) — молдавський господар з 1400.
Зміст |
Біографія[ред.]
Сприяв зміцненню незалежності Молдови і організації її війська, фінансів, судочинства. Досяг певної централізації влади та підпорядкування церкви державі. За О.Д. почала діяти Боярська рада та заснована самостійна Сучавська митрополія. Сприяв розвиткові міст, роздаючи привілеї купцям. Успішно відстояв незалежність країни в боротьбі з кримськими татарами, поляками та угорцями.
12 березня 1402 - підтвердив домовленості, укладені його попередникими Петру І та Романом І з Польщею і визнав її зверхність. За сприяння О.Д. був укладений польсько-волосько-молдавський союз. Король Владислав II Ягайло дав Олександру Д. леним правом Покуття з містами Коломия та Снятин. 15 березня 1412 між Яґайлом та Сиґізмундом І Люксембурґом був укладений Люблінський договір, що стосувався руської, подільської та молдавської земель, за яким було також вказані межі між Молдавським князівством та Угорщиною:
ліси більші ,що називаються Буковиною, від гір чи Альп угорських , між Молдавією та Шипинською землею, які тут розтягаються понад рікою Серетом аж до іншого лісу - який називають меншою Буковиною понад Прутом, мають бути поділені наполивину : так містечко Яський торг ,яке лежить зліва відійде до польського королівства, а містечко Бирлад, яке розташоване справа - до угорського королівства. Решта лісів за рікою Прут, які розтягаються прямо з дикими степами та пусткою аж до моря, мають бути на половину розділені. Так Білгород з однією частиною землі буде належати до польського королівства, а інша частина з містом Килією - до угорського королівства.
О.Д. заклав правління Молдавією на основі візантійського права. Молдавія була поділена на Цінути. Два Цінути: Чернівецький та Сучавський (більша частина) відійшли до Буковини та край Кампулунг з окремим управлінням. Також міста Сучава, Серет, Чернівці мали своє окреме управління.
За його правління була заснована в Молдавії православна митрополія під зверхністю Константинополя , першим митрополитом став єпископ з Білгороду Дністровського Йосип. Резиденція митрополита знаходилася в Сучаві. В 1402 в Сучаву були перевезені мощі патрона Буковини - Св. Івана Нові з Білгороду, де він за легендою в 1330 р. загинув як мученик. Ця церква в наш час називається Міраузер , вона була збудована перед 1400 р. разом з княжим замком. В 1522 р. мощі Св. Івана були перенесені в новозбудовану митрополичу церкву Св. Юрія.
В сучавській митрополії О.Д. заснував школу для княжих та боярських дітей, керівником школи та церковним писарем був монах з Константинополя - Григорій Чамблак (нар. в Тірнові). В Сучаві він описав життя та діяння Св. Івана Нові.
Заклав одночасно з митрополією два єпископства: в Радівцях з монастирською церквою Св. Миколая. Його фундацією був також монастир Молдавиця, закладений в 1401 р. Пізніше в 1427 заклав також монастир Гумор.
1410 та 1414 військо О.Д. було з королем Владиславом під Марієнбурґом. 1422 р. - відправив війська на допомогу полякам, які брали участь в битві під Мальборком у війні з тевтонцями. Весна 1426 польсько-молдавське військо стояло два місяці табором під Браїловом в очікуванні Сиґізмунда І. Під час цього військо знялося з табором і коли весною 1427 р. Сиґізмунд І розпочав війну з турками, польсько-молдавські війська в ній участі не брали. Сиґізмунд І вважав це порушенням Люблінського договору, в лютому 1429 в Луцьку почав вимагати усунення О.Д. з князівства та поділу Молдавії. Після цієї звістки О.Д. розбив в Покутті польське військо. Він уклав тоді союз з Свидригайлом. 1432 - під проводом Бучацьких були розбиті війська О.Д., які пустошили Поділля та Галичину[1] Незабаром після того О.Д. помер від рани, отриманої під час війни.
Запрошує для розвитку торгівлі в Сучавіну поселення вихідців з Арарату - вірменів. Через Сучаву проходили торгові шляхи зі Львова на Браілів та Килію, через Серет, Чернівці, Берлад.
Ілля I (Іляшко) - найстарший син Анни та О.Д. - успадкував Молдавську землю від батька і став єдиним господарем, після його смерті. Стефан II (Стецько) - син Кинеґурди (сестри Вітовта), підтримуваний Яґайлом захопив владу, а Ілля I був заточений в Сілезькому замку до смерті Яґайла. Кинґерда намагалась свого сина Стефана II посадити на молдавський трон, за що була втоплена в річці.
Грудень 1433 - після смерті О.Д. були врегульовані кордони між землями Владислава ІІ та Стефана II. Покуття відійшло до Польщі. Шепинська земля між Прутом і Дністром з замками Хмелів та Цецун відійшли до Молдавії. На Черемоші Вашківці відійшли до Молдавії, а Замостя і Вілавці - до Польщі. Ліс, який звідти простягався (Буковина), залишався за Молдавією.
1435 р. - після смерті Яґайла до влади прийшов Владислав III Варненчик. В цей час відбувся поділ Молдавії на вищу та нижчу, між Іллєю I та Стефаном II. Ілля І отримав вищу Волощину чи власне Молдавію з Сучавою, Хотином і Ясами. Стефан II отримав нижню частину, яку часом звали Басарабією, разом з Кілією, Білгородом і Тягинею. 1436 Ілля I склав присягу на вірність пол. королю в Львові та зобов'язався виплачувати щорічну данину, йому був наданий також Галицький замок. Польща залишила за собою Шепинську землю з замками Хотин, Хмелів, Цецун, якби за відшкодування збитків нанесених Покуттю під час нападу О.Д. 1437 - Іллі I були повернеі замки Хмелів та Хотин. Стефан II повинен був виплачувати щорічно 5000 червоних злотих.
Сім'я, нащадки[ред.]
Був одружений 4 рази.
- Олександр Добрий + Анна Подільська (Мушат) (*? - †1418)
- Ілля I + Марія Гольшанська (Манька)
- Василіса + Влад II Дракул
- Влад III Дракула
Одружився з сестрою Вітовта Рімґалою після смерті дружини Анни, 1421 - розлучився та надав їй для місця проживання Серет з поселенням Воловець біля Радівців, призначив щорічну пенсію ( 600 уг. дукатів ).
- Олександр Добрий + Кинґерда
- Стефан II
| Попередник Юрій Коріатович |
 |
Молдавський воєвода 1400 - 1432 |
|
Наступник Ілля I |
Джерела[ред.]
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
- Австрійсько-угорська монархія, Відень 1899., ст. 70-71
- Costachescu M., Documente moldovanesti inainte cel Mare, v. 1-2, Jasi, 1931-1932
- Documente privind istoria Romaniei. Veacul XIV-XV. A. Moldova, v. 1 (1384-1475), Buc., 1954
