Олександр Добрий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Александру чел Бун
рум. Alexandru cel Bun
AlexandruCelBun-Neamt.JPG
Александру І на фресці монастиря Нямц
Інші імена Олександр «Добрий»
Народився ?
Помер 1432
Радівці
Поховання Радівці
Проживання Сучава
Титул "божою милістю князь Молдавії"
Звання воєвода всієї Молдавії
Термін 1400-1432
Попередник Юрій Коріатович
Наступник Ілля I (син, або «Іляшко»)
Конфесія православний
Батько Роман І Мушат
Матір Анастасія
Рід Богдан - Мушат
Дружина Анна
Кингерда (1418-1421)
Марія
Діти Роман, Александру, Ілля I
Василіса
Штефан II, Василіса, Петру II, Хіяна
Александру І і Анна
Александру І на фресці монастиря Воронець

Александру чел Бун, Олександр I «Добрий»(рум. Alexandru cel Bun, ) — молдавский господар, правитель Молдавського князівства в період 14001432 років. З династії Мушатинів.

Точна дата приходу до влади Александру І невідома. Перший документ від його імені, у статусі господаря, датується 29 червня 1400 року. До 1408 року правив спільно зі своїм братом - жупаном Богданом.

Біографія[ред.ред. код]

Сприяв зміцненню незалежності Молдови і організації її війська, фінансів, судочинства. Досяг певної централізації влади та підпорядкування церкви державі. За його правління почала діяти Боярська рада та заснована самостійна Сучавська митрополія. Сприяв розвиткові міст, роздаючи привілеї купцям. Успішно відстояв незалежність країни в боротьбі з кримськими татарами, поляками та угорцями.

12 березня 1402 р. підтвердив домовленості, укладені його попередниками Петру І та Романом І з Польщею і визнав її зверхність. За сприяння Александру І був укладений польсько-волосько-молдавський союз. Король Владислав II Ягайло дав Александру І ленним правом Покуття з містами Коломия та Снятин. 15 березня 1412 року між Яґайлом та Сиґізмундом І Люксембурґом був укладений Люблінський договір, що стосувався руської, подільської та молдавської земель, за яким було також вказані межі між Молдавським князівством та Угорщиною:

ліси більші, що називаються Буковиною, від гір чи Альп угорських, між Молдавією та Шипинською землею, які тут розтягаються понад рікою Серетом аж до іншого лісу - який називають меншою Буковиною понад Прутом, мають бути поділені наполовину: так містечко Яський торг ,яке лежить зліва відійде до польського королівства, а містечко Бирлад, яке розташоване справа - до угорського королівства. Решта лісів за рікою Прут, які розтягаються прямо за дикими степами та пусткою аж до моря, мають бути наполовину розділені. Так Білгород з однією частиною землі буде належати до польського королівства, а інша частина з містом Килією - до угорського королівства.

Александру І заклав правління Молдавією на основі візантійського права. Молдавія була поділена на цінути. Два цінути: Чернівецький та Сучавський (більша частина) відійшли до Буковини та край Кампулунг з окремим управлінням. Також міста Сучава, Серет, Чернівці мали своє окреме управління.

За його правління була заснована в Молдавії православна митрополія під зверхністю Константинополя, першим митрополитом став єпископ з Білгороду-Дністровського Йосип. Резиденція митрополита знаходилася в Сучаві. В 1402 році до Сучави були перевезені мощі патрона Буковини - Св. Івана Нові з Білгороду, де він, за легендою, в 1330 р. загинув як мученик. Ця церква в наш час називається Міраузер, вона була збудована перед 1400 р. разом з княжим замком. В 1522 р. мощі Св. Івана були перенесені в новозбудовану митрополичу церкву Св. Юрія.

В сучавській митрополії Александру І заснував школу для княжих та боярських дітей, керівником школи та церковним писарем був монах з Константинополя - Григорій Чамблак (народився в Тирнові). В Сучаві він описав життя та діяння Св. Івана Нові. Заклав одночасно з митрополією 2 єпископства: в Радівцях з монастирською церквою Св. Миколая. Його фундацією був також монастир Молдавиця, закладений в 1401 р. Пізніше (1427 р.) заклав також монастир Гумор.

1410 та 1414 років військо Александру І було з королем Владиславом під Марієнбурґом. 1422 р. відправив війська на допомогу полякам, які брали участь в битві під Мальборком у війні з тевтонцями. Весною 1426 р. польсько-молдавське військо стояло два місяці табором під Браїловом в очікуванні Сиґізмунда І. Під час цього військо знялося з табором, коли весною 1427 р. Сиґізмунд І розпочав війну з турками, польсько-молдавські війська в ній участі не брали. Сиґізмунд І вважав це порушенням Люблінського договору, в лютому 1429 р. у Луцьку почав вимагати усунення Александру І з князівства та поділу Молдавії. Після цієї звістки Александру І розбив на Покутті польське військо. Він уклав тоді союз з Свидригайлом.

1432 р. під проводом Бучацьких були розбиті війська Александру І, які пустошили Поділля та Галичину[1] Незабаром після того Александру І помер від рани, отриманої під час війни.

Молдавські воїни у битві при Марієнбургзі 1422 рік

Для розвитку торгівлі запросив на поселення в Сучаву вихідців з Арарату - вірмен. Через Сучаву проходили торгові шляхи зі Львова на Браїлів та Килію, через Серет, Чернівці, Берлад.

Ілля I (Іляшко) - найстарший син Анни та Александру І - успадкував Молдавську землю від батька, став єдиним господарем після його смерті. Штефан II (Стецько) - син Кинеґурди (сестри Вітовта), підтримуваний Яґайлом, захопив владу, Ілля I був ув'язнений у Сілезькому замку до смерті Яґайла. Кинґерда намагалась свого сина Стефана II посадити на молдавський трон, за що була втоплена в річці.

Грудень 1433 - після смерті Александру І були врегульовані кордони між землями Владислава ІІ та Штефана II. Покуття відійшло до Польщі. Шепинська земля між Прутом і Дністром з замками Хмелів та Цецун відійшли до Молдавії. На Черемоші Вашківці відійшли до Молдавії, а Замостя і Вілавці - до Польщі. Ліс, який звідти простягався (Буковина), залишався за Молдавією.

1435 р. після смерті Яґайла до влади прийшов Владислав III Варненчик. В цей час відбувся поділ Молдавії на вищу та нижчу, між Іллею I та Штефаном II. Ілля І отримав вищу Волощину чи власне Молдавію з Сучавою, Хотином і Ясами. Штефан II отримав нижню частину «в державу», яку часом звали Басарабією, разом з Кілією, Білгородом і Тягинню, Василів, Бирлад. 1436 р. Ілля I склав присягу на вірність польському королю в Львові та зобов'язався виплачувати щорічну данину, йому був наданий також Галицький замок. Польща залишила за собою Шепинську землю з замками Хотин, Хмелів, Цецун, якби за відшкодування збитків, завданих Покуттю під час нападу Александру І 1437 р. - Іллі I були повернені замки Хмелів та Хотин. Штефан II повинен був виплачувати щорічно 5000 червоних злотих.

З часів Александру І на території Молдавії використовувалася в грамотах та в церковній літературі - слов'янська мова.

Сім'я, нащадки[ред.ред. код]

Був одружений 4 рази.

  • Олександр Добрий + Анна Подільська (Мушат) (*? - †1418)

Одружився з сестрою Вітовта Рімґалою після смерті дружини Анни, 1421 р. розлучився та надав їй для місця проживання Серет з поселенням Воловець біля Радівців, призначив щорічну пенсію ( 600 уг. дукатів ).

  • Александру І + Кинґерда
    • Штефан II

Джерела[ред.ред. код]

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961 (рос.)
  • Австрійсько-угорська монархія, Відень 1899., ст. 70-71
  • Costachescu M. Documente moldovanesti inainte cel Mare, v. 1-2, Jasi, 1931-1932 рум. '
  • Documente privind istoria Romaniei. Veacul XIV-XV. A. Moldova, v. 1 (1384-1475).- Bucureśti, 1954 рум. '

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Я.Длуґош. Історія Польщі (в 12 т.).-Краків:Час,1869.Т.IV.-706с. (пол.) с.427
Попередник
Юрій Коріатович
Coat of arms of Moldavia.svg Молдавський воєвода
1400 — 1432
Coat of arms of Moldavia.svg Наступник
Ілля I