Олександр Коріятович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Коріятович
Печать Александра Кориатовича.png
Печатка Олександра, 1375
(лат.
Alezandri dus Vladimiries)
Князь Володимирський
Початок правління: 1366
Кінець правління: 1370
Попередник: Любарт-Дмитро
Наступник: Любарт-Дмитро
Дата народження: невідомий
Дата смерті: 1380 / 1392
Династія: Коріятовичі
Батько: Коріят-Михайло Гедимінович

Олександр Коріятович (*? — †1380 / 1392) — представник роду Коріатовичів. Подільський, волинський та покутський князь, також князь у Володимирі (у 1366 — 1370 роках), Крем'янці, Олеську, пізніше — в Смотричі (1375 р.), другий син Коріята-Михайла Ґедиміновича.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Подільський князь Олександр в перші часи свого перебування на Поділлі шукав підтримки у Польщі — польський король Казимир III Великий після походу на руські землі в 1366 р. дав О.Коріятовичу для управління відібрану у литовців Володимирську землю.

Схоже, що десь у 1341-42 роках Любарт Гедимінович надав йому Теребовлю. Тримав Теребовельську волость, надану Дмитром-Любартом, напевно, після 1340 р. Правдоподібно, був охрещений за латинським обрядом у 1349 чи 1350 році.[1]

У новій війні Любарта з королем Казиміром ІІІ як і всі Корятовичі нічим не допоміг своєму колишньому сюзеренові. Залишився польським васалом, воював на стороні Казиміра III проти Дмитра-Любарта, поставив свій підпис під миром 1366 р. Можливо, перемінив обряд; його заслуги були відзначені у 1366 р., також спеціальною буллою Папи Григорія XI від 30 січня 1378 р., якою Папа запевнив кожному захисникові єдності з РКЦ, зокрема, володарю Кам'янця на Русі — князеві Олександру — повноваження надавати місцевому населенню певні духовні відпущення.[2]

1370 року з Володимира поїхав до Кракова на похорон короля Казимира ІІІ, чим скористався князь Любарт — дядько Олександра — вигнаний раніше Казимиром ІІІ з Володимира, і зайняв Володимирський замок і разом й всю Володимирську землю.

У 1374 році разом з братом Юрієм видав грамоту, де обіцяв міщанам Кам'янця лани й вигони для худоби, дарував їм право самим трудитися й порядкувати; на 20 років звільнив їх від усяких податків — місто Кам'янець почало швидко рости і заселятись.[3] В 1375 році перебував у Кракові, надав для міста привілей, який врегульовував торгівлю з Поділлям.[4]

Захищав Поділля від татарів, котрі поверталися в південні степи та не зрікалися своїх прав на цю країну. Подоляни при Коріятовичах платили данину татарам, князь вів з ними боротьбу, в цій боротьбі загинув у 1380 (або 1392 р.[5]) році.

Був похований: або в Кам'янецькій замковій церкві; або (за Юзефом Ролле, Польським географвчним словником[5]) — в Домініканському костелі Смотрича.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Попередник
 —
Alex K Podolia.svg Князь подільський
1362-1380
разом з братами
Alex K Podolia.svg Наступник
Федір Коріятович
Попередник
Любарт-Дмитро
Alex Volhynia.svg Князь володимирський
1366-1370
Alex Volhynia.svg Наступник
Любарт-Дмитро