Олександр Людовик Радзивілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Радзивілл.
Олександр Людвік Радзивілл
Псевдо Олександр Людвик Радзивілл
Народився 4 серпня 1594(1594-08-04)
Несвіж
Помер 30 березня 1654(1654-03-30) (59 років)
Болонья
Поховання Могила-усипальниця Радзивіллівd
Підданство Річ Посполита
Діяльність державний діяч
Титул князь
Посада Маршалок Великий Литовський[1], воєвода Берестейський[2], Полоцький воєвода[3], Слонімський старостаd, маршалок надвірний литовський[4], крайчий[5], стольник великий литовський[6], Брацлавський старостаd, посол Сейму Речі Посполитої[d], староста олицькийd, староста шедувськийd, Q66201003?, Q117151385?[7] і староста упитськийd[8]
Конфесія католик
Рід Радзивілли
Батько Микола Христофор Радзивілл «Сирітка»
Мати Гальшка (Єлизавета) з Вишнівецьких
Брати, сестри Ольбрахт-Владислав Радзивілл, Сигізмунд Кароль Радзивілл, Ян Єжи Радзивілл і Elżbieta Radziwiłłd
У шлюбі з Текля Анна Радзивіллd[9][2], Katarzyna Eugenia Tyszkiewiczd[9] і Lukrecja Maria Strozzid[3][9]
Діти Михайло Казимир Радзивілл[9], Домінік Миколай Радзивілл[9], Цецилія Марія Сенявська, Joanna Katarzyna Radziwiłłd, Anna Euphemia Radziwiłłd, Q121889440?[9], Q121889446?[9], Q121889448?[9], Q121889457?[9], Q121889459?[9], Q121889463?[9], Q121889465?[9] і Q121889466?[9]
Герб
Герб

Олександр Людвік Радзивілл (лит. Aleksandras Liudvikas Radvila, пол. Aleksander Ludwik Radziwiłł, 4 серпня 1594, Несвіж — 30 березня 1654, Болонья) — князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, ординат Несвіжу.

Біографія[ред. | ред. код]

Син князя Миколи-Христофора Радзивілла «Сирітки» та його дружини княжни Гальшки (Єлизавети) з Вишнівецьких.

Посади: стольник литовський з 1626 р., крайчий литовський з 1630 р., воєвода брест-литовський з 1631 р., маршалок надвірний литовський з 1635 р., маршалок великий литовський (1637–1654 рр.), воєвода полоцький з 1654 р., староста слонімський, упіцький, брацлавський, шадовський, нововільський, юрборський, адміністратор шавельський та олицький.[10]

5 березня 1654 в Болоньї підписав заповіт. Тут помер 23 березня, був похований в костелі єзуїтів Несвіжу.[11]

Сім'я[ред. | ред. код]

Перша дружина — Текля Анна Воллович (шлюб 1623 року). Діти:


Друга дружина — Катажина Евгенія Тишкевич (весілля 1639 року, розведені 1642 року). Дітей не було.
Третя дружина — принцеса Лукреція Марія Строцці (весілля було у Варшаві в жовтні 1642 року). Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 170.
  2. ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 201. — ISBN 978-83-65880-89-5
  3. ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 238. — ISBN 978-83-65880-49-9
  4. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 180.
  5. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 227–228.
  6. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 319.
  7. ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 252. — ISBN 978-83-65880-49-9
  8. ↑ Князі Друцкія-Горскія ў Вялікім Княстве Літоўскім у XV—XVIII стст. / за ред. В. У. Галубовіч, С. А. Рыбчонак, А. І. Шаланда — 2016. — С. 149. — 400 с. — ISBN 978-985-90380-3-7
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
  10. ↑ Radziwiłłowie.2 [Архівовано 12 лютого 2013 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
  11. ↑ Jan Jaroszuk. Radziwiłł Aleksander Ludwik h. Trąby (1594–1654)… S. 155
  12. ↑ а б Radziwiłłowie.3 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jaroszuk Jan. Radziwiłł Aleksander Ludwik h. Trąby (1594–1654) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/2, zeszyt 125. — S. 150–155. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Григорій Остікович • Михайло Львович Глинський • Юрій Іванович Іллініч • Юрій Радзивілл Геркулес • Іван Остафійович Горностай • Остафій Богданович Волович • Миколай-Криштоф Радзивілл (Сирітка) • Ольбрахт Радзивілл • Міколай Талвош • Кшиштоф Міколай Дорогостайський • Пйотр Вєсьоловський • Ян Станіслав Сапіга • Кшиштоф Вєсьоловський • Александр Людвік Радзивілл • Казимир Лев Сапіга • Антоній-Ян Тишкевич • Кшиштоф Кезгайло Завіша • Теодор Александр Ляцький • Юзеф Богуслав Слушка • Ян Кароль Дольський • Александр Павел Сапіга • Януш Антоній Вишневецький • Казімєж Антоній Санґушко • Юзеф Вандалін Мнішек • Казімєж Міхал Пац • Павел Кароль Санґушко • Міхал Казімєж Радзивілл • Іґнацій Аніцета Кезгайло Завіша • Фердинанд Фабіян Плятер • Юзеф Сціпіо дель Кампо • Іґнацій Огінський • Януш Александр Санґушко • Юзеф Паулін Санґушко • Владислав Рох Ґуровський • Міхал Єжи Вандалін Мнішек • Роман Іґнацій Францішек Потоцький • Станіслав Солтан • Міхал Ґєлґуд

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олександр_Людовик_Радзивілл&oldid=41598134