Олександр IV Лопушанин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр IV Лопушанин, Александру Лепушняну
Lapusneanu.jpg
Олександр IV Лопушанин з родиною
Помер 5 травня 1568({{padleft:1568|4|0}}-{{padleft:5|2|0}}-{{padleft:5|2|0}})
Проживання Сучава, Ясси
Титул молдовський господар
Звання воєвода
Попередник Штефан ( VIII )
Наступник Штефан VII Томша
Дружина Розанда Рареш
Діти Богдан Лопушанин
Родовий герб Мушатовичів

Олександр IV Лопушанин, Лепушняну (пол. Aleksander IV Lăpuşneanu, рум. Alexandru Lăpuşneanu, англ. Alexandru Lăpuşneanu) (* ? — † 5 травня 1565) — господар Молдавії (1552–1561, 1564–1568) з роду Мушатовичів.

Біографія[ред.ред. код]

Боярин Петро Стольник був позошлюбним сином господаря Богдана ІІІ Сліпого.

Бояри вбили 1552 господаря Стефана VI Рареша, поставивши правителем боярина Іона Жолдю. За підтримки частини бояр і війська польного гетьмана Миколи Сенявського через декілька днів загони Петра Стольника оточили біля Шипота Іона Жолдю, якому відрізали ніс і постригли у монастир. Петро Стольник став господарем, як Олександр IV Лопушану. Для більшої легітимності він одружився на нареченій Іона Жолді Роксандрі (померла 1570), доньці господаря Петра IV Рареша і племінниці господаря Богдана ІІІ Сліпого.


Він визнав себе васалом польського короля, одночасно отримавши затвердження у султана. Через самостійну політику виникали постійні змови, підтримувані і Польщею, через що господар почав проявляти більшу лояльність до Османської імперії, зокрема в її інтересах втручався у справи Валахії. У князівстві росли міста за рахунок зародження ремісничих цехів.

За підтримки Габсбургів і польського магната Альбрехта Ласького Іоні ІІ Якубу Геракліду вдалось 18 листопада 1561 розбити у битві при Вербі (Сучаві) Лопушняну і посісти молдавський трон, як Деспот Воде. Він був першим протестантом серед володарів Європи і першим іноземцем господарем Молдавії. Через протегування при дворі іноземцям, протестантам, конфлікт з Лаським, введення нових податків 1563 був вбитий боярами.


Провідник заколоту Стефан Томша І став господарем, але не отримав затвердження у Високій Порті, з якою він почав боротись. Його покинули прибічники і 1564 він втік на Поділля. На прохання султана король Сигізмунд ІІ Август наказав його схопити Юрію Язловецькому. Був страчений у Львові.

За підтримки турків Олександр IV Лопушану у березні 1564 повернув собі трон господаря, заплативши султану 200 тисяч золотих за визнання і розпочавши переслідування бояр. Переніс столицю з Сучави до Ясс.

Помер 5 травня 1565, ймовірно, від отруєння боярами чи дружиною, прийнявши чернече ім'я Пахомій, і був похоронений у фундованому ним монастирі Слатіна.


Фундації[ред.ред. код]

Олександр IV Лопушану був відомий щедрими наданнями на будівництво церков, монастирів. Оскільки самопроголошені московські митрополити з 1448 перебували в схизмі, то за допомогою у церковних справах духовні особи Галичини звертались до православних господарів Молдавії, Валахії. На прохання єпископів львівського Макарія Тучапського і перемиського Арсенія він 1553 надав кошти на завершення будівництва третьої будівлі Успенської церкви у Львові, званої згодом Волоською. Дещо згодом господар Олександр IV звертався до львівських братчиків з проханням надати майстрів для розпису нової церкви в Яссах (1565).

Посилання[ред.ред. код]

  • J.Demel. Historia Rumunii. — Wrocław, 1970.



Попередник
Йоан Жолдя
Стефан VII Томша
Coat of arms of Moldavia.svg Молдавський господар
1552-1561
1564–1568
Coat of arms of Moldavia.svg Наступник
Деспот Воде
Богдан IV Лапушанин