Олексинці (Чортківський район)
 | Ця стаття застаріла. (липень 2017) |
| село Олексинці | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Більче-Золотецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1448 |
| Населення | 1 073 |
| Територія | 3.583 км² |
| Густота населення | 299.47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48732 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°48′14″ пн. ш. 25°50′37″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
188 м |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48733, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Більче-Золоте, вул. Махнівка, буд. 101 |
| Сільський голова | староста Болібрух Марія Василівна |
| Карта | |
  Олексинці | |
 Олексинці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Оле́ксинці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Більче-Золотецька сільська громада. Розташоване на річці Серет, на півдні району.
Було центром колишньої сільради
Населення — 1073 особи (2001).
Біля села є печера «Мушкарова яма» (довжина 6200 м).[1]
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 383 км від Києва, 100 км — від обласного центру міста Тернополя та 18 км від міста Борщів.
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 19 серпня 1448[2]. Назва, ймовірно, походить від імені Олекса[3].
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[4].
З 12 вересня 2016 р. належить до Більче-Золотецької сільської громади.[5]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1169 осіб, з яких 493 чоловіки та 676 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1097 осіб[7].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,44 % |
| молдовська | 0,28 % |
| російська | 0,28 % |
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святителя Миколая Чудотворця (1890, мурована, ПЦУ),
- церква Перенесення мощей святого Миколая (УГКЦ).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1974); встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та полеглим односельцям під час 1-ї світ. війни (відновлено 1992), насипана символічна могила УСС (1991).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, бібліотека, ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Ірина Ґайовська — громадська діячка в Канаді.
- Николин Василь — керівник Віньковецького надрайонного проводу ОУН.
- Богдан Соколовський — дипломат, політичний діяч.
- Марія Короташ — інфлюенсер, life-style блогер, лідер думок.
- Зиґмунт Савчинський — галицький громадський діяч, педагог, публіцист[9];
Світлини[ред. | ред. код]
-
В'їзд у село -
Церква Перенесення Чесних Мощей Cвятого Миколая (1890р.) -
Символічна могила захисникам України (1991)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Віртуальна прогулянка печерою Мушкарова яма
- ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 49-50.
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Zbigniew Fras. Savczyńnski Zygmunt (1826—1893) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: PAN, 1994. — t. XXXIV/2, zeszyt 145. — S. 290. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Олексинці. |
- Клапоущак Н., Уніят В. Олексинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 662. — ISBN 966-528-199-2.
- Oleksińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 459. (пол.). — S. 459. (пол.)
| |||||
| |||||||||||||||||||||||||||||