Олійник Олексій Олексійович

Олексій Олексійович Олійник
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я	Олійник Олексій Олексійович
Прізвисько	«Удав» (англ. The Boa Constrictor)
Громадянство	Україна→ Росія
Народження	20 червня 1977(1977-06-20) (46 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Зріст	189 см
Розмах рук	188 см
Вагова категорія	Важка (93-120 кг)
Стійка	Лівобічна
Стиль	Дзюдзюцу, бойове самбо, греплінг, дзюдо
Команда	Red Devil Sport Club (попередній учасник), Red Fury Fight Team (поточний учасник), Оплот, K-Dojo
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій	30 квітня 1997
Останній бій	23 листопада 2014
Боїв	59
Перемог	50
• нокаутом	4
• підкоренням	39
• рішенням	4
Поразок	9
• нокаутом	4
• підкоренням	2
• рішенням	3
Нічиїх	1

Олі́йник Олексі́й Олексі́йович (рос. Олейник Алексей Алексеевич; нар. 20 червня 1977, Харків);— український та російський спортсмен, джитсер, дзюдоїст, самбіст, професійний боєць змішаного стилю, а також греплер. в минулому боєць харківського клубу «Оплот»; пропагандист антиукраїнської ідеології. Занесений до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України. Заборонено в'їзд в Україну. Фігурант бази «Миротворець».

Професійна кар'єра

Олексій Олійник розпочав професійну кар'єру у змішаних бойових мистецтвах у 1997 році в Росії, на турнірі чемпіонату IAFC. За довгий час виступів Олексій брав участь у турнірах M-1 Global, KSW, BodogFight, YAMMA Pit Fighting, Bellator Fighting Championships, а також у турнірах з греплінгу та аматорським змаганням з бойового самбо. Робив перерви у виступах у 2000, 2002 – 2003, 2005 роках. Тричі мав серії успішних виступів (9-11 перемог поспіль) у 1998 – 2004, 2007 – 2008, 2008 – 2009 роках. Щоразу серії переривалися поразками у боях проти зарубіжної опозиції.

Участь у Гран-прі

Олійник брав участь у Гран-прі чемпіонату M-1 2009 року, виступаючи за російську команду «Imperial Team», де він здолав південнокорейського спортсмена Санг-Су Лі. Олексій продемонстрував високий рівень майстерності у греплінгу, який він здобув в тренуваннях з класичного японського стилю дзюдзюцу і у змаганнях з бойового самбо. На турнірі M-1 Олійник бився із каталонським спортсменом Рохентом Льоретом (чорний пояс із бразильського дзюдзюцу), бій закінчився нічиєю.

Брав участь у Гран-прі ProFC 2009 року, де підкореннями здолав Едді Бенгтссона та Тіаґу Сантуса, але у півфіналі програв нокаутом (удари кулаками) поляку Міхалу Кіті.

Влітку 2010 року, Олексія було запрошено узяти участь у Гран-прі чемпіонату Bellator. У початковому бою він зустрівся із Майком Хейзом, та переміг його за роздільним рішенням судей. У наступному бою його зупинив Нейл Гроув, якому він програв швидким нокаутом (удари кулаками).

Період 2012 – 2013 років був вельми успішним для Олійника. Невдало розпочавши 2012 рік, з поразки роздільним рішенням суддів титулованому греплеру Джеффу Монсону, Олійник підписав угоду зі східноукраїнською організацією «Оплот», на турнірах якої провів шість поєдинків, здобувши дострокову перемогу у кожному з них. В числі інших Олійник здолав підкореннями американців Тоні Лопеса, чемпіона KOTC, та у реванші — Джеффа Монсона, чемпіона ADCC та FILA. Крім того, Олійник здобув ще три перемоги на інших турнірах, здолавши зокрема переможця Гран-прі Pride Мірко Філіповича, заломленням шиї у першому раунді.

Любительська кар'єра

Бойове самбо

Олійник активно виступав за правилами самбо у першій половині 2000-х років. Вигравав чемпіонат Євразії з бойового самбо у 2001 році, першість Росії з бойового самбо у 2003 та 2004 роках. П'ять разів ставав чемпіоном Москви з бойового самбо.

У 2005 році Олексій Олійник став чемпіоном світу з бойового самбо.

Греплінг

Протягом часу, що Олексій знаходився в Америці у квітні 2011 року, він брав участь у двох змаганнях з греплінгу. Він переміг у вільній ваговій категорії на турнірі з греплінгу «Eddie Alvarez Grappling Tournament», а також у суперважкій ваговій категорії на турнірі «Beast of the East 2011».

Досягнення у бойових мистецтвах

• Майстер спорту міжнародного класу з бойового самбо
• Майстер класичного дзюдзюцу (чорний пояс, 4-й дан)

Громадянська позиція

Олійник вважає себе радянською людиною, підтримує Путіна та любить Росію, але захоплюється порядком у США, де до речі навчається його донька Поліна. Він також переконаний, що:

Росія, Україна та Білорусія — це один братський народ. Не три різних, не кожен зі своєю культурою, а один.

У листопаді 2014 року на зважування перед боєм з Джаредом Рошолтом прийшов у футболці з портретом Путіна. В інтерв'ю «Комсомольській правді» заявив:

Сьогодні у корпорації «Оплот» на Донбасі є свій загін — 1000 багнетів, який ми регулярно фінансуємо. Ніхто не повинен сидіти склавши руки: одні сидять в окопах, інші б'ють фашистів, треті заробляють гроші, а ми своїми перемогами підтримуємо добре ім'я організації.

Про ситуацію в Україні він сказав:

Будь-яка людина, колектив, політична партія або організація, що не підтримує курс на розрив всіх відносин з Росією, з російською нацією та російською мовою, піддаються терору, політичному та фізичному. Якщо не з нами, значить проти нас, а значить, будемо бити, звільнимо, посадимо — така у них логіка. Я знаю сотні й тисячі таких історій.

Олексій Олійник заявив, що не бажає бути громадянином України, тому що йому «в цій країні незатишно», отримав російське громадянство та продовжив свої виступи вже під прапором Російської Федерації.

Посилання

• Статистика Олексія Олійника на сайті www.sherdog.com (англ.)
• Статистика Олексія Олійника на сайті www.mixfight.ru (рос.)
• Олексій Олійник відповідає на запитання (рос.)
• Американець Льюїс жорстко нокаутував Олійника, який проміняв Україну на Росію: відео, сайт sport.24tv.ua, 9 серпня 2020 року