Олексій III Ангел
| Олексій III Ангел | |
| грец. Ἀλέξιος Γ' Ἄγγελος | |
| Аспра Олексія III Ангела | |
| Імператор Візантійської імперії | |
| Початок правління: | 1195 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1204 |
| Попередник: | Ісаак II Ангел |
| Наступник: | Олексій IV Ангел |
| Дата народження: | |
| Дата смерті: | після 1210 |
Олексій III Ангел (грец. Ἀλέξιος Γ' Ἄγγελος, * ? — † після 1210 у Нікеї) — імператор Візантії з 1195 по 1203 роки.
Олексій III Ангел був другим сином Андроніка Ангела — племінника імператора Олексія II Комніна.
У 1195 році в той час як його брат Ісаак II Ангел був у Фракії на полюванні, війська висувають його імператором. Він схопив Ісаака у Македонії, осліпив і помістив у в'язницю.
Після отримання влади Олексій без всякого порядку почав роздавати гроші і посади, які Ісаак використовував для воєнних дій. Коли всі гроші закінчились, він став дарувати прохачам помістя, угіддя і різні громадські місця. Коли ж і цього не залишилося, то в хід пішли різні почесні посади. Незабаром імператор розпустив війська по домівках, не звертаючи жодної уваги на розграбування території імперії болгарами. Його дружина Євфросина пробувала запобіти таким діям, однак нічого не змогла зробити.
Олексій III виявився правителем слабким і нікуди не придатним. Всі думали, що зараз після коронації та приведення справ у порядок імператор візьметься за зброю, вирушить в похід і негайно усуне не тільки всі поточні проблеми імперії, але і виправить помилки свого брата. Проте все вийшло навпаки. Як би досягнувши вже верху своїх бажань і отримавши те, до чого здавна прямував, він був цілком бездіяльний.
В той час на схід імперії нападають сельджуки, на північ у 1195/1196 болгари та валахи, у той час імператор проводить час у своїх садах.
У 1202 збираються у Венеції європейські князі на четвертий хрестовий похід. Олексій, син Ісаака II втікає з Кнстантинополя та звертається до хрестоносців за допомогою, обіцяючи об'єднати церкви і припинити розкол 1054 року. Він переконує їх і на шляху до Єгипту, з'являються хрестоносці у стін Константинополя у 1203 році, та виголошують Олексія імператором Олексієм IV Ангелом. Почалася облога міста.
17 липня хрестоносці штурмом беруть місто. Олексій III Ангел спочатку ховається в палаці, а потім утікає на човні з дочкою Іриною та казною у Фракію. Свою дружину та інших дочок залишає на завойовників. Ісаака II визволяють з темниці та виводять знову на трон з Олексієм IV Ангелом на своїй стороні.
Через деякий час пробує Олексій III разом із Олексієм Мутцуфулом відвоювати трон. Спроба не вдалася і Олексій разом із своєю дружиною Євфросиною, яка вже стала на його сторону, блукав Грецією поки не попав до Боніфація I Монферратського який панував у той час у Фесалонікійському королівстві. Пізніше він блукає дорогами Епіру та Малої Азії, де його зять Ласкаріс чинив опір хрестоносцям. Олексій III звертається про допомогу до Кая Хосрава І, султана Конії в одержанні корони для свого зятя. Ласкаріс отримує корону, однак Олексій тепер захотів її знову для себе. Після військової сутички Олексія було схвачено. Його засилають в монастир біля Нікеї, де він і помирає.
Посилання [ред.]
Біографія Олексія III Ангела у Hellenica(нім.)
| Візантійська імперія • Історичний Портал |
|
Візантійські імператори | Візантійська імперія: культура • мистецтво • монети Константинополь | Константинопольський патріархат | Фема |

