Олексіївка (Краснокутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Олексіївка
Країна Україна Україна
Область Харківська область Харківська область
Район/міськрада Краснокутський
Рада Олексіївська сільська рада
Код КОАТУУ 6323580301
Картка на сайті ВР Олексіївка 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 789
Площа 3,005 км²
Густота населення 262,56 осіб/км²
Поштовий індекс 62051
Телефонний код +380 5756
Географічні дані
Географічні координати 49°55′23″ пн. ш. 35°20′16″ сх. д. / 49.92306° пн. ш. 35.33778° сх. д. / 49.92306; 35.33778Координати: 49°55′23″ пн. ш. 35°20′16″ сх. д. / 49.92306° пн. ш. 35.33778° сх. д. / 49.92306; 35.33778
Середня висота
над рівнем моря
179 м
Найближча залізнична станція Водяна
Місцева влада
Адреса ради 62051, с. Олексіївка, вул. Шкільна, 1; тел. 9-62-24
Сільський голова Лучковська Лілія Анатоліївна
Карта
Олексіївка (Україна)
Олексіївка
Олексіївка
Олексіївка (Харківська область)
Олексіївка
Олексіївка

Олексі́ївка — село в Україні, Краснокутському районі Харківської області. Населення становить 789 осіб. Орган місцевого самоврядування — Олексіївська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Олексіївка знаходиться на відстані 3 км від річки Коломак. До села примикають великі лісові масиви (дуб).

Поруч із селом проходить залізниця, за 2 км станція Водяна.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Давня історія[ред.ред. код]

Історія села охоплює період понад три століття. Роком заснування села прийнято вважати – 1674, хоча перші переселенці з середнього Подніпров’я (наймовірніше з Київщини) з’явилися ще на початку ХVІІ століття. В архівах церкви Святої Покрови згадується про перших поселенців на чолі з ватажком Сірком.

Запис від 1643 року вказує на заснування поселення Черемушний хутір. 1674 року на хуторі було побудовано Піраміду, яка складалася з дванадцяти склепів та великої кімнати для проведення богослужінь. Напевно, ще було викарбувано дату заснування села – 1674 рік.

У 1719 році Черемушний Хутір перейменовано на село Олексіївку.

В різні роки нашими селами володіли пани: Алексєєв, Потбуцький, Кустуровський, Веселовський, Щербатовський, Харитоненко, Качаловський, Філітов, Фалькенштейн, Дублянський.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Валківського повіту Харківської губернії, мешкало 584 особи (287 чоловічої статі та 297 — жіночої), налічувалось 126 дворових господарств, існувала православна церква, бурякоцукровий і цегельний завод[1].

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Олексіївської волості, мешкало 1000 осіб, налічувалось 195 дворових господарств, існували православна церква, поштова станція, 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік[2]. За 2 версти — залізнична станція Водяна.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1424 осіб (715 чоловічої статі та 709 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

В 1854 році була збудована кам’яна церква Святої Покрови.

У селі розташована садиба М.П. Качалова «Олексіївка» загальною площею землі у 500 десятин. У господарстві було запроваджено восьмипільну систему обробітку грунту з травосіянням.

У 1886 р. в селі збудовано школу на 4 класи. На початку XX ст. у селі діяло дві школи земська (державна) і церковно-приходська, в яких навчалися також і діти з навколишніх сіл.

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2337 осіб[4].

ХХ століття[ред.ред. код]

Радянську владу в селі Олексіївка було встановлено у грудні 1917 року. Першим головою Олексіївської волосяної ради було обрано Єременка Григорія Івановича. На території села було три колгоспи: імені Артема, Перебудова та імені Воровського. В 1932 році сільськими комсомольськими активістами було зруйновано церкву Святої Покрови. Під час Голодомору 1932-1933 рр. село було занесено на «Чорну дошку» Харківської області. Під час Другої Світової війни село було окуповано гітлерівцями з жовтня 1941 року по вересень 1943року. З січня 1965 року село Олексіївка знаходиться у складі новоствореного Краснокутського району.

Персоналії[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  2. (рос. дореф.) Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. СанктПетербургъ. 1885. — V + 349 с.
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-247)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.