Олена Молодша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Молодша
лат. Flavia Iulia Helena
Народилася 320-ті
Померла листопад 360
В'єнн
Країна Стародавній Рим
Діяльність письменниця
Титул Caesarissad
Батько Костянтин Великий
Мати Фавста
Брати, сестри Крисп, Костянтина, Констант, Констанцій II і Костянтин II
У шлюбі з Флавій Клавдій Юліан
Діти Flaviusd

Олена Молодша (лат. Helena, *325 — †360) — дочка римського імператора Костянтина Великого, дружина римського імператора Юліана Відступника.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у Константинополі у родині Констянтина I, римського імператора, та Флавії Фаусти. Про дитинство та молоді роки Олени мало відомостей. Після страти матері у 326 році, виховувалася найімовірніше бабусею — Оленою Августою. Тут Олена стала прихильницею християнства, виховувалася у цій вірі.

Її становище не змінилося після смерті батька та у період боротьби за владу поміж її братами та узурпаторами у 337—350 роках. До 355 року у родині Костянтина Великого залишилося лише двоє представників чоловічої статі — Констанцій II та його небіж Юліан. Тому 6 листопада 355 року останній отримав титул цезаря, а згодом цього року відбулося весілля у місті Медіолан (сучасний Мілан) між Оленою та Юліаном. Після укладання шлюбу молодята вирушили до Галлії, де повинен був перебувати Юліан. 356 року Олена народила сина, але той помер відразу після народження, за деякими відомостями руку до цього приклав Констанцій II. У лютому 360 року Олена була присутня на військових та політичних зборах у місті Лютеція Паризіорум (сучасний Париж), де Юліана оголосили Августом, а Олену Августою, що означало відкритий виступ проти імператора Констанція. У цій ситуації Олена підтримала чоловіка, а не брата. Разом з Юліаном вона рушила на схід, але незабаром захворіла й померла. Була похована у Римі у родинній гробниці (сучасний собор Санта-Констанца).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Edward Gibbon, "The History of the Decline and Fall of the Roman Empire", vol. 2, Chapter 22, note 21
  • Arnold Hugh Martin Jones, John R. Martindale, John Morris, "Helena 2", The Prosopography of the Later Roman Empire (PLRE), vol. 1, Cambridge, 1971, ISBN 0-521-07233-6, pp. 410-411.