Олешичі
| Олешичі Oleszyce | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 50°10′ пн. ш. 23°01′ сх. д. / 50.167° пн. ш. 23.017° сх. д.Координати: 50°10′ пн. ш. 23°01′ сх. д. / 50.167° пн. ш. 23.017° сх. д. | ||||
| Країна |
 Польща | |||
| Регіон | Підкарпатське воєводство | |||
| Столиця для | Q9271572? (колишній муніципалітет) | |||
| Площа | 5,08 км² | |||
| Населення | ▼ 2 951 (01.01.2020) | |||
| · густота | 609 (2008[1]) осіб/км² | |||
| Телефонний код | (48) 16 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Номери автомобілів | RLU | |||
| GeoNames | 763260 | |||
| OSM | ↑1746431 ·R (Гміна Олешичі) | |||
| SIMC | 0972507 | |||
| Поштові індекси | 37-630 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | oleszyce.pl | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Олешичі у Вікісховищі | ||||
Оле́шичі (Олшич[2], пол. Oleszyce) — місто в південно-східній Польщі. Належить до Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр місько-сільської гміни Олешичі.
Історія[ред. | ред. код]
Місто близько 1576 року заклав руський воєвода Єронім Сенявський, який також видав для нього привілей (дата невідома).
За Австрії та міжвоєнної Польщі Олешичі мали статус окремої адміністративної одиниці Любачівського повіту — ґміни.[3]
У 1939 році в Олешичах проживало 3 500 мешканців (760 українців, 920 поляків, 1 700 євреїв і 20 німців та інших національностей).[4]
У середині вересня 1939 року німці окупували територію ґміни, однак вже 26 вересня 1939 року мусили відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу, 27 вересня територія зайнята 2-им кавалерійським корпусом РСЧА.[5] У червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німецькими військами. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією.
У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі. Корінне українське населення внаслідок виселення українців у 1945 році в СРСР та депортації у 1947 році в рамках операції «Вісла»[6] вивезене зі своєї історичної батьківщини. Жителі Олешич в рядах ОУН і УПА чинили опір етноциду.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Церква святого Онуфрія змурована 1809 року, була парафіяльною церквою Любачівського деканату Перемишльської єпархії.[7]
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[8][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1580 | 327 | 1112 | 141 |
| Жінки | 1572 | 305 | 967 | 300 |
| Разом | 3152 | 632 | 2079 | 441 |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Народилися
- Вінцентій Горецький (1845—1926) — львівський архітектор.
- Козій Григорій Васильович — ґрунтознавець, доктор біологічних наук, заслужений діяч науки УРСР.
- Йосиф Черлюнчакевич (1829—1911) — греко-католицький священик, доктор богослов'я, професор Львівського та Ягеллонського університетів.
- Пержило Володимир Миколайович (1938—2018) — український співак, композитор, диригент, етнограф, фольклорист.
- Померли
- Ельжбета Гелена Сенявська — дідичка.[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Ілюстрований журнал для дітвори «Малі друзі» Ч.6 1942 р. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Любачівського повіту в львівській провінції на ґміни (сільські муніципалітети). — Dz. U. z 1934 r. Nr 68, poz. 596, § 1, 1)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 46.
- ↑ Бешанов В. Червоний Бліцкриг
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Любачів
- ↑ Cerkiew w Oleszycach [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Andrzej K. Link-Lenczowski, Bożena Popiołek Sieniawska Elżbieta Helena z Lubomirskich (1669—1729) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — t. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 90-96. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Oleszyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 477. (пол.) — S. 477.
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| ||||||||||||||