Олешня (Охтирський район)
| село Олешня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Охтирський район |
| Громада | Чупахівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA59040170160093300 |
| Облікова картка | Олешня |
| Основні дані | |
| Засноване | 1631 |
| Населення | 1062 |
| Поштовий індекс | 42726 |
| Телефонний код | +380 5446 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°24′23″ пн. ш. 34°44′02″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
124 м |
| Водойми | р. Олешня |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Охтирка |
| Відстань до залізничної станції |
27 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42726, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Олешня, вул. Довгого, 1 |
| Карта | |
  Олешня | |
 Олешня | |
| Мапа | |
| |
Оле́шня — село в Україні, в Охтирському районі Сумської області. Населення становить 1062 осіб. Орган місцевого самоврядування — Олешнянський старостинський округ. Село розташоване на річці Олешні.
Географія[ред. | ред. код]
Село Олешня знаходиться на березі річки Олешня, вище за течією примикає село Мартинівка (Тростянецький район), нижче за течією на відстані 1,5-2 км розташовані села Садки, Лисе і Горяйстівка.
У селі кілька ставків. До села примикають лісові масиви (дуб). Поруч із селом проходила залізнична гілка вузькоколійки Охтирка—Олешня—Чупахівка—Зіньків.
Історія[ред. | ред. код]
Засновано 1631 року українцями на межовій території Речі Посполитої та Московської держави. З середини 17 століття — сотенний центр (містечко) Охтирського полку Слобідської України.
З 1708 року містечко стало позаштатним містом Алєшня у складі Київської губернії Московського царства. З 1719 року — позаштатне місто у складі Білгородської провінції Київської губернії Московського царства. З 1727 року — позаштатне місто Білгородської провінції Білгородської губернії Російської імперії.[1]
1771 року побудовано Свято-Михайлівську церкву в стилі лиманської архітектурної школи. До нашого часу церква не збереглась[2].
Станом на 1780 рік у державній військовій слободі Охтирського повіту Харківського намісництва Олешні мешкало 1127 «казенних душ» і 29 «підданих душ».
За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Олешанської волості Лебединського повіту Харківської губернії, мешкало 2752 особи (1357 чоловічої статі та 1395 — жіночої), налічувалось 464 дворових господарства, існували 2 православні церкви, училище та поштова станція, відбувалось 4 ярмарки на рік[3].
Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 5222 осіб[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947 років. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 448 жителів села[5]. Фактично, Олешня стала центром комуністичного розбою для цілої околиці. За свідченням мешканки села Комарівка Ганни Крамаренко, саме в Олешні були сформовані крупні банди так званих активістів[6] — комсомольців та сільського люмпену, які грабували селян та доводили до голодних шоків і смертей:
Знаючи, що в Олешні творилося нелюдське, Хома Чумаченко організував інтернат (у Комарівці) - розкуркулені хати пустували. Бере з Олешні 30 дітей-сиріт. Особисто вигодовує, одягає. ...В Комарівку часто навідувалися олешнянські «гості» - активісти, які хотіли й тут оббирати людей, встанолвювати свої порядки, та Хома Якович їх стримував і не давав розгулятися...
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Довгий Степан Іванович — командир гармати 297-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону 322-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту, старший сержант. Герой Радянського Союзу.
- Мокренко Юрій Омелянович — фронтовик-орденоносець, батько Народного артиста СРСР Анатолія Мокренка.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Алешна. Городские поселения Российской империи (1708–1913 гг.). Вывод данных о населенном пункте. nlr.ru. Процитовано 4 червня 2023.
- ↑ А. Л. Зінченко. Лиманська школа українського народного церковного будівництва другої половини 18 століття [Архівовано 2016-03-09 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6: Ла-Мі. — 790 с.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2550)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Олешня. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 177—178. ISBN 978-966-2720-05-1
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл України. Том Сумская область. стор. 153 (рос.)
- Погода в селі Олешня
- Рудаков М.І.Чупахівка чотирьохсотлітня. — К. : Міжнародний доброчинний фонд «Українська хата», 2003. — 80 с.: іл. — ISBN 966-7025-02-0
- Микола Рудаков.Пісня - його життя! //Громада плюс:газета.2 вересня 2016 року,с.3
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||