Олешня (Ріпкинський район)
| село Олешня | |
|---|---|
 |
|
| Країна |  Україна |
| Область |  Чернігівська область |
| Район/міськрада | Ріпкинський |
| Рада | Олешнянська сільська рада |
| Картка на сайті ВР | Олешня |
| Основні дані | |
| Засноване | 1706 |
| Населення | 982 |
| Площа | 2,82 км² |
| Густота населення | 348,23 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15030 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | |
| Водойми | річка Сухий Вир |
| Відстань до обласного центру | 60 км |
| Відстань до районного центру | 24 км |
| Найближча залізнична станція | Олешня |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15043, с. Олешня, вул. Трудова, 23 |
| Сільський голова | Надія Павлівна Авраменко |
| Карта | |
  Олешня
|
|
Оле́шня — село в Ріпкинському районі Чернігівської області, батьківщина видатної української діячки освітянського та жіночого рухів Софії Федорівні Русової, з 1922 центр Олешнянської сільської ради, до якої також належать села Грибова Рудня та Олександрівка і селище Заводське.
Зміст |
[ред.] Історія
За однією інформацією Олешня була заснована 1706 року як населений пункт Чернігівського полку, проте в ревізіях Чернігівського полку за першу половину 18ст таке село не значиться.
У 1782 царський режим ліквідував разом з іншими полками й Чернігівський полк, на місці якого були утворені уїзди. Через це Олешня відійшла до Городнянського уїзду Чернігівського намісництва, якиц з 1796 входив до Малоросійської ґубернії. У 1802 ця губернія була розформована і Городнянський уїзд був включений до складу новостворенної Чернігівської ґубернії.
На початку 1918 Олешня підпала під радянську владу, а вже з березня 1918 вона знову входила до сфери впливу українського уряду. Але і цей етап теж видався лише короткотривалим.
У січні 1919 Червона армія ввійшла до Олешні і на селі остаточно опанувалася радянська влада. З перервою за часів нацистської окупації (1941 — 1943) ця влада проіснувала в Олешні до відновлення української незалежності 24 серпня 1991.
Після стабилізації комуністичного режиму в Олешні у 1922 була створена одна з перших у Городнянському уїзді сільська рада.
У результаті адміністрітивно-територіальної реформи 1923 року Олешня відішла до новоутворенного Ріпкинського району також новоутворенної Чернігівської округи, яка належила до Чернігівської ґубернії. 1 серпня 1925 ґубернський поділ припинив своє існування і таким чином Чернігівська округа була безпосередньо підпорядкована республіканській владі в Харкові (столиця УРСР до 1934). Вже в 1930 були розформовані й округи УРСР, через що Ріпкинський район став однією з найвищих територіальних одиниць Української РСР. Але цей поділ теж був недовготривалим і 15 жовтня 1932 Олешня разом зі всім Ріпкинським райном увійшла до складу щойно створенної Чернігівскої області.
Важкого лиха зазнала Олешня під час ходи Голодомору Україною в 1932 — 1933 роках, хоча на селі й не було та не планувалося створення колгоспу.
Наприкінці серпня 1941 до Олешні увійшли підрозділи 43-го армійського корпусу Вермахта, штаб котрих був розтвашований у хаті № 2 Шкільної вулиці. Нацистська окупація тривала більше двох років, до жовтня 1943. Під час Другої Світової Війни особливих пошкоджень зазнали олешнянські кар'єри.
Після поновлення української державності 24 серпня 1991 в Олешні знову була встановленна українська влада.
14 липня 2008 року через наявність сказу у однієї з тварин на теренах всієї Олешнянської сільської ради було запроваджено двомісячний карантин [1].
[ред.] Географія
Олешня розташована на сході Поліської низовини, серед соснового бору. Через село з півдня на північь тече дев'ятикилометровий струм Сухий Вир, який належить до басейну Дніпра. Відстань до державного кордону з Республікою Білорусь становить автошляхом 18 км.
З 1928 Олешню перетинає залізниця, яка прямує з Чернігіва до білоруського Гомеля. У 1980-их роках з'явилась особиста, поки що ґрунтова, залізнична платформа. Основна частина Олешні знаходиться на сході від залізниці, у той час як на заході, уздовж Піонерської вулиці, розташована менша частина, так званний «Хутір».
Через велику кількість носиїв призвища «Кобзар» у минулому олешнянська шкільна околиця здобула назви «Кобзаровщина», а східний сільський окіл зветься «Балабайовщина», бо свого часу був відданий у власність родині Балабайових, одній з нечисленних російських за походженням родин.
Центральна олешнянська вулиця, Трудова, є відразу і сполученням села з автострадою Чернігів — Гомель, відстань до якої становить 9 км.
[ред.] Відомі уродженці Олешні
- Софія Федорівна Русова (Ліндфорс) (1856 — 1940) — педагог і громадська діячка, одна з піонерок українського жіночого руху, дочка генерал-лейтенанта Федора Ліндфорса та дружина громадського діяча Олександра Русова ;
- Михайло Іванович Денисенко[2] (нар. 1917) — художник, лауреат Премії імені Катерини Білокур, Заслужений майстер народної творчості України
- Іван Іванович Бібік[3] (нар. 1925) — гончар, Заслужений майстер народної творчості України;
- Григорій Павлович Денисенко[2] (нар. 1925) — гончар, кавалер Ордена «За заслуги» III ступеня, Заслужений майстер народної творчості України;
- Железняк Омелян Савелійович (1909 — 1963) — український художник кераміст; заслужений майстер народної творчості УРСР;
[ред.] Визначні пам'ятки
В Олешні знаходиться церква Св. Катерини середини XIX століття, на подвір'ї якої розташовано склепіння батьків Софії Русової, а також могили інших членів родини Ліндфорсів. До того ж на церковній землі у 1991 році за підтримкою Михайла Івановича Денисенка, заслуженого майстра народної творчості та уродженця села, був встановленний пам'ятний знак на честь Софії Русової[4].
Окрім цього, в селі збереглася садиба Ліндфорсів, у якій свого часу народилась Софія Русова, а зараз знаходиться фельдшерсько-акушерський пункт. На присадибній території розташована старовинна липова алея.
У сільскому сквері з 1950-их років стоїть пам'ятник селянам, загиблим під час Другої Світової Війни.
[ред.] Занятість населення
[ред.] Гончарство
Олешня є гончарним центром Чернігівської області. Декілька селян були відзначені званням «заслужений майстер народної творчості». Олешнянські гончарні вироби багато представлені у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному. Одніх тільки творів Заслуженого майстра народної творчості України та уродженця Олешні, Григорія Денисенка, там зберігаєтсься понад 130[5].
[ред.] Кварцеві скляні піски
В Олешні та її околицях залягають високоякісні кварцеві скляні піски загальнодержавного значення[6], що їх видобувують у відкритих кар'єрах, на яких працює велика кількість сільських мешканців. На основі порожніх кар'єрів були створені ставки, так званні «Блакитні озера», які зараз служать рекреації населення.
[ред.] Освіта
Олешня має дуже стару освітянську традицію. Ще у середині XIX століття батько Софії Русової — Федір Федорович Ліндфорс створив на селі школу, в якої свого часу учетелювала і його відома донька.
Зараз на основі того навчального закладу в Олешні діє середня загальноосвітня школа I — III ступенів. 23 вересня 1993 постановою Кабінету Міністрів України № 796-93-п школі було присвоєне ім'я Софії Русової[7].
10 квітня 2007 нащадки Софії Русової передали Олешнянській шкільній бібліотеці багатий книжковий фонд[8]. У школі також діє маленький музей Софії Русової[9].
У жовтні 2007 директор Олешнянської школи Петро Григорович Куліш отримав обласну Премію імені Софії Русової[10], яка 29 листопада 2006 була створена Чернігівською обласною радою[11].
[ред.] Політика
З 2002, вже другий термін поспіль посаду голови сільської ради обіймає Надія Павлівна Авраменко. До складу сільської ради входять 16 членів.
Олешня знаходиться на теренах територіального виборчого округу № 212. Через це село є центром виборчої дільниці № 87[12].
[ред.] Культура і спорт
В Олешні діє парафія Української Православної Церкви, яка існує з середини XIX століття і призупиняла свою діяльність лише за радянського режиму. У селі є також сільський клуб.
На південній околиці Олешні, на місті старого клубу, зараз знаходиться спортивний майданчик.
[ред.] Інші цікавинки
8 квітня 2008 в Олешні був знешкоджений великий артилерійський снаряд часів Другої Світової Війни, якого було знайдено 7 квітня під час земляних робіт[13].
[ред.] Джерела
[ред.] Посилання
- Олешня на мапі Чернігівської області на сайті Чернігівської ОДА
- Стаття «ШЛЯХ ДО ХРАМУ» з «Дзеркала Тижня» (липень 2000)
- Стаття «ЗВЕРНЕННЯ СОФІЇ РУСОВОЇ КРІЗЬ ЛІТА І ВІДСТАНІ ЧЕРЕЗ СІМДЕСЯТ РОКІВ ОДИН ДЕНЬ В УКРАЇНІ» з «Дзеркала Тижня» (червень 2004)
- Стаття «Олешнянський горщик ще годує гончарів» з «Голосу України» (04.10.2007)
- Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об'єктів і туристсько-краєзнавчих екскурсійних маршрутів
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про нагородження майстрів народного мистецтва України N 47/2001 (25 січня 2001)
- Чернігівщина. Вшанування пам'яті Софії Русової
- Фото пам'ятного знаку Софії Русової
|
||||||||||
