Олика
| смт Олика | |
|---|---|
| Країна | |
| Область/АРК | Волинська область |
| Район/міськрада | Ківерцівський район |
| Рада | Олицька селищна рада |
| Код КОАТУУ: | 721855400 |
| Офіційний сайт: | — |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1149 |
| Магдебурзьке право | 1564 |
| Площа | 4,91 км² |
| Населення | 3127 (01.01.2011)[1] |
| Густота | 637 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45263 |
| Телефонний код | +380 3365 |
| Географічні координати | 50°43′14″ пн. ш. 25°49′00″ сх. д. / 50.72056° пн. ш. 25.81667° сх. д.Координати: 50°43′14″ пн. ш. 25°49′00″ сх. д. / 50.72056° пн. ш. 25.81667° сх. д. |
| Водойма | Путилівка, Осинище |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Олика |
| До станції: | 9 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 35 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | смт. Олика, вул. Замкова, 17, тел. 9-51-41 |
| Карта | |
|
|
|
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Олика |
Оли́ка (пол. Ołyka, івр. אוליקה) — селище міського типу (містечко) у Волинській області, розташоване на перетині доріг з Рівного, Дубна та Луцька. Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1149 роком. Населення — 3 127 осіб. Селище внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878.
Зміст |
Етимологія (походження) назви [ред.]
Перша версія — іменем своїм місто зобов'язане лику, з якого плели волиняки личаки. Саме тут був найбільший «взуттєвий» базар, куди плетений товар звозили звідусюд. Краєзнавець Аполлон Сендульський ще у 1878 році писав, що у місті було так багато лика, що ним були засипані цілі вулиці.
Друга версія — пов'язує слово «Олика» з вільхою.
Третя версія — походження назви від тюркського слова «aloka» — «яр».
Четверта версія — місто взяло собі назву від річки Оличі, що текла неподалік.
Органи влади [ред.]
Місцеві органи влади представлені Олицькою селищною радою, яка входить до складу Волинської області України. Окрім Олики, селищній раді підпорядковються села Личани та Метельне. Голова селищної ради — Кашевська Олена Іванівна[2].
Географія [ред.]
Розташування і фізична географія [ред.]
Селище Олика розташоване на південному сході Ківерцівського району, який розміщений в південно-східній частині Волинської області на північному заході України[3].
За геоморфологічним поділом Волинської області Олика знаходиться на Волинській ерозійній височині в межах Луцького приполіського лесового пагорбкуватого району. Його абсолютні висоти в середньому перевищують 250 м над рівнем моря, і є помітним вплив древнього зледеніння на форми його рельєфу.
Північна межа цього району дуже виразна і проходить по лінії дороги Володимир-Волинський — Луцьк — Олика. Західна та східна границі також є чіткими і проходять відповідно по ріках Осинище і Путилівці. Через Олику проходить умовна лінія розмежування Поліської низовини і Волинської височини[4].
Координати селища 50°43′14″ пн. ш. 25°49′00″ сх. д. Площа Олики 4,91 км².
Клімат [ред.]
Клімат Олики помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,4 °С, найнижча вона у січні (мінус 4,9 °С), найвища – в липні (18,0 °С).
У середньому за рік в Олиці випадає 560 мм атмосферних опадів, найменше — у березні, найбільше — в липні. Щороку утворюється сніговий покрив. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78%, найменша вона у травні (64%), найбільша — у грудні (89%).
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — в грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру — у листопаді, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні — 2,8 м/с[5].
Спостереження за погодою веде метеостанція в Луцьку[6].
| Клімат Олики | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | −2 | −1 | 3 | 11 | 18 | 20 | 22 | 22 | 17 | 11 | 4 | 0 | 10 |
| Середня температура, °C | −4,9 | −3,5 | 0,9 | 8,0 | 13,8 | 16,8 | 18,0 | 17,4 | 13,3 | 7,9 | 2,6 | −2 | 7,4 |
| Середній мінімум, °C | −7 | −6 | −1 | 3 | 8 | 11 | 14 | 12 | 9 | 4 | 0 | −4 | 3 |
| Норма опадів, мм | 31 | 31 | 27 | 39 | 60 | 68 | 76 | 61 | 56 | 37 | 36 | 38 | 560 |
| Джерело: Кліматичні дані Олики на сайті«www.meteoprog.ua» | |||||||||||||
Населення [ред.]
Історія [ред.]
Вперше назва містечка зустрічається в старовинному Іпатіївському літописі у 1149 році[7]:
| « |
|
» |
За часів Галицько-Волинського князівства неподалік сучасної Олики стояв укріплений град Чемерин. Чемерин мав свій торговий посад у місці злиття рік Путилівки та Осенища. З часом вир міського життя поступово перемістився саме сюди. Новоутворене місто взяло собі назву від річки Оличі, що текла неподалік. А задокументованим першим власником Олики був Ленько Зарубич (1433).
Литовський гетьман Петро Янович Білий, воєвода трокський, староста луцький у 1460 зводить Петропавлівський костел, найдавніший на теренах сучасної Волинської області. По його смерті Олика відійшла до доньки — Ганни Монтигердовичовій, а потім — до її онучки, Ганни з Кішків, одруженої в першому шлюбі з Яном Радзивіллом Бородатим. Так місто на 400 років стає вотчиною магнатів Радзивіллів, головних поборників та захисників самостійності литовської держави.
У середині XVI ст. Оликою володів Ян Микола Чорний . У 1547 р. він отримав від імператора Карла V спадковий титул «Князя на Олиці та Несвіжу», затверджений у 1549 р. королем Сигізмундом ІІ Августом.
1564 р. місто отримало Магдебурзьке право. Вибори урядовців урочисто проходили у ратуші, зведеній через кілька років після Троїцького костелу. Тут же в підземеллях відбували покарання ув'язнені. Місто вибирало лавників на чолі з війтом та райців на чолі з бургомістром. Обрані чиновники слідкували за станом міських укріплень, дотриманням норм торгівлі, за якістю виробів ремісників. Були й допоміжні урядовці: возний, нічна сторожа, прокуратор, слуги, посланці, а також майстер справедливості (кат). Зазначимо, що мати власного ката могло дозволити собі лише багате місто, адже майстрів заплічних справ вчили лише у Львові.
Коли помер, не залишивши спадкоємців, великий канцлер литовський, фундатор костелу Трійці та замку, Альбрехт Станіслав (1595—1656), Олика відійшла до несвізького князя Михайла Казимира, польного гетьмана литовського — і вже аж до XIX ст. творила єдину цілість з несвізьким майоратом.
З 1638 р. в Олиці активно діяла колегіата св. Трійці, філія Академії у Замості, де 5 професорів викладали логіку, риторику, граматику, теологію та основи наук.
У 1702 місто спалили шведи.
Останнім прямим нащадком князя Миколи Чорного був Домінік Радзивілл (1786—1813), полковник наполеонівської армії. За участь у анти-російській військовій кампанії всі його маєтки було секвестровано (тобто держава заборонила князю користуватися приватним майном). Інший магнат, Адам Чарторийський, добивається у царя Олександра І наступного 1814 р. ліквідації секвестру. Олику отримує Антон Радзивілл (1775—1832), представник клецького майорату.
В 1803 та 1823 рр. Олику спустошили великі пожежі, під час війни 1812 року палац перетворили на військовий шпиталь — і використовували аж до 1837 р. Замок, позбавлений дбайливих господарів, почав занепадати та руйнуватися. Торгові центри відсуваються вглиб Росії, Олику заселяють переважно бідні євреї. У 1838 р. завалилися будинки колегії та семінарії, а у 1870 р. згоріла ратуша з безцінним міським архівом.
Януш Радзивілл, останній ординатор міста та захисник інтересів міщан у польському сенаті, заарештований в 1939, після Другої світової війни повернувся з таборів до рідної Польщі.
За радянських часів Олика перетворюється на занедбане провінційне містечко.
18-19 квітня 2006 року в селищі відбулася Всеукраїнська науково-практична історико-краєзнавча конференція «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивліли в історії Волині та України».
Пам'ятки архітектури [ред.]
Пам'ятки архітектури національного значення [ред.]
- Олицький замок, зведений у 1558 році. Значно понівечений після 1939 року. Триповерховий палац, фортечні споруди, брама. Залишки ландшафтного парку. Замковий комплекс квадратний у плані — мав чотири кутові бастіони з сторожовими вежами (частково залишились два бастіони). Зараз на території замку — Волинська психіатрична лікарня № 2.
- Колегіальний костел Святої Трійці, збудований у 1635-1640 роках за проектом відомих архітекторів Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. Костел зведено у стилі римського храму Іль-Джезу. Храм пишно декоровано скульптурами святих (Войцеха, Станіслава, Петра і Павла) та різьбою у виконанні львівського скульптора Мельхіора Ампелі. У крипті колегіати - усипальниця роду Радзівіллів.
- Луцька брама — єдиний збережений фрагмент колись потужних міських укріплень.
- Костел святих Петра і Павла, один з найстаріших костелів Волині, побудований у 1460 році на старому цвинтарі, серед старих магнатських могил.
- Стрітенська церква, колишня уніатська церква, побудована у стилі бароко в 1784 році на передмісті Залісоче.
Пам'ятки архітектури місцевого значення [ред.]
- Троїцька церква побудована у 1886 році у передмісті Олики Заворотті.
- Цвинтарна каплиця, споруджена на католицькому цвинтарі на початку 20 століття, перебуває в стані руйнації.
- Адмінбудівля, споруджена на вул. Радянській, 5 у 1901 році.
- Житловий будинок , який знаходиться на вул. Радянській, 3; споруджений на початку 20 століття.
- Житловий будинок по вул. Радянській, 3а; збудований на початку 20 століття[8].
Освіта та культура [ред.]
- загальноосвітня середня школа
- дитячий садок
- Будинок культури
- бібліотека
- дитяча музична школа
Медицина [ред.]
- лікарська амбулаторія
- обласна психіатрична лікарня № 2
Економіка [ред.]
Сільське господарство, агропромисловість [ред.]
Домінуючим в економіці селища є сільськогосподарське виробництво, напрямками спеціалізації якого є рослинництво, м'ясо-молочне тваринництво і птахівництво. Вирощуються зернові культури, цукровий буряк та овочеві культури. Діє рибне господарство. Виробляється екологічно чистий акацієвий, різнотравний і гречаний мед.
Потрібні інвестиції у поновлення машинного обладнання, розвиток центрів збирання і зберігання сільськогосподарської продукції, розвиток хлібопекарського виробництва, реконструкцію млина та будівництво міні-цехів по переробці сільськогосподарської продукції. Існує нагальна потреба в інвестиціях для відновлення племінного стада та розширення і реконструкції мережі пунктів збирання і переробки молока, створення центрів різки тварин та первинної переробки м'яса, а також створення центрів збирання шкур і вовни. Місцева влада планує також залучити інвестиції у будівництво ферм для розведення і утримання птахів та будівництво конюшень з метою відродження конеферми племінних рисаків. Необхідні інвестиції у омолодження саду, закупівлю нових саджанців, посадку молодих садів та відкриття міні-цехів з переробки фруктів.
Найбільшими сільськогосподарськими підприємствами є сільськогосподарський виробничий кооператив «Колос» (вирощування зернових і зернобобових культур, цукрового буряка, картоплі, кормових коренеплодів, утримання великої рогатої худоби і свиней, виробництво молока і м'яса), сільськогосподарський виробничий кооператив «Птахівник» (вирощування зернових культур, виробництво кормів та розведення птиці) і ТОВ «Фелікс Агро» (вирощування зернових та технічних культур).
Ліси займають невелику площу і мають практично лише рекреаційне значення.
Промисловість [ред.]
Промисловість Олики представлене в основному підприємствами легкої, зокрема швейної промисловості (виробництвом робочого одягу займається лікувально-трудова майстерня обласної психіатричної лікарні № 2) та текстильної промисловості (виробництвом готових текстильних виробів займається ПП «Оксамит»), хімічної, зокрема хімією тонкого органічного синтезу (виробництвом клею, лаків та фарб займається ТОВ «Едем») та деревообробної галузей (ПП «Вопан» виробляє дерев'яну тару).
З корисних копалин є поклади глини, придатної для виготовлення цегли. Місцева влада планує залучити інвестиції у будівництво цегельного заводу.
Сфера послуг [ред.]
В сфері послуг працює ТОВ «Побутовик» (перукарня, салон краси, швейна майстерня) та приватні підприємства різної спеціалізації[9].
Пошта, зв'язок, банківська сфера [ред.]
Головним оператором надання населенню поштових послуг у селищі є філія національного оператора підприємства УДППЗ «Укрпошта».
Основний та єдиний оператор фіксованого зв'язку — ВАТ «Укртелеком». Код селища +380-3365.
Послуги стільникового зв'язку тут надають такі оператори, як Київстар[10], МТС[11] та life:) [12].
Доступ до Інтернету забезпечує провайдер «Укртелеком».
Банківська сфера селища представлена 2 філіями та відділеннями:
Транспорт [ред.]
Від селища Олика до міжнародної автомагістралі E85 (М19) Клайпеда—Каунас—Слонім—Луцьк—Дубно—Тернопіль—Чернівці 35 км. До національної автомобільної дороги Н22 Устилуг—Луцьк—Рівне 6 км. До аеропорту міста Луцьк 45 км.
У селищі працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здіснюються перевезння Ківерцівським районом, Волинською областю та Україною.
Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Олика, відстань до якої 11 км[15].
| Відстань від Олики до інших населених пунктів (автошляхами) | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ковель ~ 116 км Ківерці ~ 38 км |
Любешів ~ 152 км |
Сарни ~ 120 км |
||||||||
| Луцьк ~ 40 км Володимир-Волинський ~ 116 км |
Київ ~ 370 км Суми ~ 703 км |
|||||||||
| Львів ~ 191 км |
Дубно ~ 50 км Тернопіль ~ 160 км |
Рівне ~ 43 км Острог ~ 95 км Вінниця ~ 325 км |
||||||||
| Джерело: Карти Google | ||||||||||
Релігія [ред.]
Релігійні організації [ред.]
| №, п/п | Конфесія | Кількість релігійних громад |
| 1 | Українська православна церква (Московський патріархат) | 1 |
| 2 | Римо-Католицька Церква | 1 |
| 3 | ЄХБ | 1 |
| 4 | ХВЄ-П | 1 [16] |
Культові споруди [ред.]
- Римо-католицький костел святих Петра і Павла (РКЦ);
- Римо-католицький костел Святої Трійці (РКЦ);
- Православна церква Святої Трійці (УПЦ МП);
- Римо-католицька каплиця, розташована на католицькому цвинтарі, у напівзруйнованому стані;
- 2 протестантські молитовні будинки.
Пам'ятники [ред.]
Персоналії [ред.]
Уродженці Олики [ред.]
- Волинський Петро Костянтинович — педагог, учений-україніст, доктор філологічних наук
- Дублянський Анатолій Захарович — історик, публіцист, митрополит УАПЦ
- Радзивілл Альбрехт Станіслав — литовський магнат, князь, луцький староста
Мешканці чи гості селища [ред.]
- Петро Янович Білий
- Ян Микола Чорний та інші представники роду Радзивіллів
- Данило Братковський
- Ісак Бабель
- Ігнацій Мосцицький
- Юзеф Ігнацій Крашевський
Галерея [ред.]
-
Наполеон Орда. Олицький замок. Гравюра 19 століття
-
Малюнок 19 століття, невідомий автор. Вигляд Олики. Ратуша, колегіата і стара Троїцька церква, знищена у 1871 році (зліва направо).
-
Цвинтарна каплиця. Внутрішній вигляд. Перша половина 20 століття
-
Цвинтарна каплиця. Внутрішній вигляд. Серпень 2011 року
-
Західний фасад костелу святих Петра і Павла
Примітки [ред.]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ «Місцеві ради базового рівня» на офіційному сайті Ківерцівської райдержадміністрації
- ↑ Карти Google
- ↑ Богдан Колосок «Природна підоснова як чинник містобудівного розвитку Олики» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: — Луцьк, 2006.
- ↑ Кліматичні дані Олики на сайті«www.meteoprog.ua»
- ↑ Природа Волинської області
- ↑ «Історія Олики». Розділ «смт Олика» на порталі мерій України «MERIA online»
- ↑ Пам’ятки містобудування і архітектури Волинської області
- ↑ «Економіка Олики». Розділ «смт Олика» на порталі мерій України «MERIA online»
- ↑ Київстар: карта покриття
- ↑ МТС Україна — Карта покриття по Україні
- ↑ Індивідуальний life:)>Покриття
- ↑ «Економіка Олики. Інфраструктурний розвиток». Розділ «смт Олика» на порталі мерій України «MERIA online»
- ↑ Ківерцівський район: фінанси, страхування
- ↑ «Географічне положення Олики». Розділ «смт Олика» на порталі мерій України «MERIA online»
- ↑ Олика: довідник підприємств
Література [ред.]
- Петро Боярчук. Про що мовчить стара Олика. 2010.
- Сергій Гупало. Привид замку Радзивіллів.-Київ, "Факт", 2003. - 160 с. http://www.yakaboo.ua/ru/catalog/all/-163542
- Петро Кравчук Книга рекордів Волині. - Любешів, "Ерудит", 2005. -304 с.
- Ксаверій Прушинський. Парашутний вітраж(оповідання).
- Сергій Гупало. "Ключі" від Олики знайшли у Нижньому Новгороді. http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1194&Itemid=25
- Сергій Гупало. Радзивілли впорядковували Олику, а увічнив їх Марсель Пруст.http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&task=view&id=355&Itemid=25
- Сергій Гупало. Я похвали не хочу,мені за колегу прикро.http://slovoprosvity.org/2010/10/14/трагедія-зветься-«красний-сад»-2/
Посилання [ред.]
|
|||||||||||
|
||||||||
|
|||||
|
|||||


