Олика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Олика
Olyka collage.jpg
Країна Україна Україна
Область/АРК Волинська область
Район/міськрада Ківерцівський район
Рада Олицька селищна рада
Код КОАТУУ: 0721855400
Офіційний сайт:
Основні дані
Перша згадка 1149
Магдебурзьке право 1564
Площа 4,91 км²
Населення 3127 (01.01.2011)[1]
Густота 637 осіб/км²
Поштовий індекс 45263
Телефонний код +380 3365
Географічні координати 50°43′14″ пн. ш. 25°49′00″ сх. д. / 50.72056° пн. ш. 25.81667° сх. д. / 50.72056; 25.81667Координати: 50°43′14″ пн. ш. 25°49′00″ сх. д. / 50.72056° пн. ш. 25.81667° сх. д. / 50.72056; 25.81667
Водойма Путилівка, Осинище
Відстань
Найближча залізнична станція: Олика
До станції: 9 км
До райцентру:
 - автошляхами: 35 км
Селищна влада
Адреса смт. Олика, вул. Замкова, 17, тел. 9-51-41
Карта
Олика (Україна)
Олика
Олика
Олика (Волинська область)
Олика
Олика

Оли́ка (пол. Ołyka, івр. אוליקה‎) — селище міського типу (містечко) у Волинській області, розташоване на перетині доріг з Рівного, Дубна та Луцька. Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1149 роком. Населення — 3 127 осіб. Селище внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878.

Етимологія (походження) назви[ред.ред. код]

Перша версія — іменем своїм місто зобов'язане лику, з якого плели волиняки личаки. Саме тут був найбільший «взуттєвий» базар, куди плетений товар звозили звідусюд. Краєзнавець Аполлон Сендульський ще у 1878 році писав, що у місті було так багато лика, що ним були засипані цілі вулиці.
Друга версія — пов'язує слово «Олика» з вільхою.
Третя версія — походження назви від тюркського слова «aloka» — «яр».
Четверта версія — місто взяло собі назву від річки Оличі, що текла неподалік. ,,,П"ята версія,,, - назва міста походить від давньоруського "оуличка" - "вуличка", яке з часом трансфомувалося в "Олика". Перша версія грунтується на випадковому співзвуччі і до реальної етимології не належить жодним чином. так само, як і виведення назви від вільхи або тюркського слова "алока". Річка ж, на берегах якої розташувалася Олика, на всіх картах ХУІІІ -ХХ ст. має одну й ту ж назву - Осенище. Жодних підстав вважати. що в давнину вона називалася інакше. немає.

Органи влади[ред.ред. код]

Місцеві органи влади представлені Олицькою селищною радою, яка входить до складу Волинської області України. Окрім Олики, селищній раді підпорядковються села Личани та Метельне. Голова селищної ради — Кашевська Олена Іванівна[2].

Географія[ред.ред. код]

Розташування і фізична географія[ред.ред. код]

Селище Олика розташоване на південному сході Ківерцівського району, який розміщений в південно-східній частині Волинської області на північному заході України[3].

За геоморфологічним поділом Волинської області Олика знаходиться на Волинській ерозійній височині в межах Луцького приполіського лесового пагорбкуватого району. Його абсолютні висоти в середньому перевищують 250 м над рівнем моря, і є помітним вплив древнього зледеніння на форми його рельєфу.

Північна межа цього району дуже виразна і проходить по лінії дороги Володимир-ВолинськийЛуцьк — Олика. Західна та східна границі також є чіткими і проходять відповідно по ріках Осинище і Путилівці. Через Олику проходить умовна лінія розмежування Поліської низовини і Волинської височини[4].

Координати селища 50°43′14″ пн. ш. 25°49′00″ сх. д. Площа Олики 4,91 км².

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Олики помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,4 °С, найнижча вона у січні (мінус 4,9 °С), найвища – в липні (18,0 °С).

У середньому за рік в Олиці випадає 560 мм атмосферних опадів, найменше — у березні, найбільше — в липні. Щороку утворюється сніговий покрив. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78%, найменша вона у травні (64%), найбільша — у грудні (89%).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — в грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру — у листопаді, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні — 2,8 м/с[5].

Спостереження за погодою веде метеостанція в Луцьку[6].

Клімат Олики
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −2 −1 3 11 18 20 22 22 17 11 4 0 10
Середня температура, °C −4,9 −3,5 0,9 8,0 13,8 16,8 18,0 17,4 13,3 7,9 2,6 −2 7,4
Середній мінімум, °C −7 −6 −1 3 8 11 14 12 9 4 0 −4 3
Норма опадів, мм 31 31 27 39 60 68 76 61 56 37 36 38 560
Джерело: Кліматичні дані Олики на сайті«www.meteoprog.ua»

Населення[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Вперше назва містечка зустрічається в старовинному Іпатіївському літописі у 1149 році[7]:

«
Ізяслав рушив полки свої від Луцька і, пішовши, став біля Чемерина на Оличі.
 »

За часів Галицько-Волинського князівства неподалік сучасної Олики стояв укріплений град Чемерин. Чемерин мав свій торговий посад у місці злиття рік Путилівки та Осенища. З часом вир міського життя поступово перемістився саме сюди. Новоутворене місто взяло собі назву від річки Оличі, що текла неподалік. А задокументованим першим власником Олики був Ленько Зарубич (1433).

Литовський гетьман Петро Янович Білий — воєвода троцький, староста луцький — у 1460 році надав кошти на побудову Петропавлівського костелу (найдавніший на теренах сучасної Волинської області). По його смерті Олика відійшла до доньки — Ганни Монтигердовичової, а потім — до її онучки, Ганни з Кішків[8], одруженої в першому шлюбі з Яном Миколаєм Радзивіллом «Бородатим»[9]. Місто на 400 років стало вотчиною магнатів Радзивіллів — головних поборників та захисників самостійности Литовської держави.

У середині XVI ст. Оликою володів Микола Христофор Радзивілл «Чорний», 1547 р. отримав від імператора Карла V спадковий титул «Князя на Олиці та Несвіжу», затверджений у 1549 р. королем Сиґізмундом ІІ Авґустом.

31 травня 1564 р. місто отримало магдебурзьке право стараннями власника — М. Х. Радзивілла «Чорного».[10] Вибори урядовців урочисто проходили у ратуші, зведеній через кілька років після Троїцького костелу. Тут же в підземеллях відбували покарання ув'язнені. Місто вибирало лавників на чолі з війтом та райців на чолі з бургомістром. Обрані чиновники слідкували за станом міських укріплень, дотриманням норм торгівлі, за якістю виробів ремісників. Були допоміжні урядовці: возний, нічна сторожа, прокуратор, слуги, посланці, майстер справедливості (кат). Зазначимо, що мати власного ката могло дозволити собі лише багате місто, майстрів заплічних справ вчили лише у Львові.

Коли помер, не залишивши спадкоємців, великий канцлер литовський, фундатор костелу Трійці та замку Альбрехт Станіслав Радзивілл (15951656), Олика відійшла до несвізького князя Михайла Казимира Паца — польного гетьмана литовського, до XIX ст. творила єдину цілість з Несвізьким майоратом.

З 1638 р. в Олиці активно діяла колегіата св. Трійці — філія Академії у Замості, де 5 професорів викладали логіку, риторику, граматику, теологію та основи наук.

У 1702 р. місто спалили шведи.

Останнім прямим нащадком князя Миколи Радзмвілла (Чорного) був Домінік Єронім Радзивілл (1786–1813) — полковник армій Князівства Варшавського та наполеонівської. За участь у анти-російській військовій кампанії всі його маєтки було секвестровано (тобто держава заборонила князю користуватися приватним майном). Інший магнат — Адам Чарторийський — добився у царя Алєксандра І наступного 1814 р. ліквідації секвестру. Олику отримав Антон Радзивілл (1775–1832) — представник Клецького майорату.

В 1803 та 1823 рр. Олику спустошили великі пожежі, під час війни 1812 року палац перетворили на військовий шпиталь — і використовували аж до 1837 р. Замок, позбавлений дбайливих господарів, почав занепадати та руйнуватися. Торгові центри відсуваються вглиб Росії, Олику заселяють переважно бідні євреї. У 1838 р. завалилися будинки колегії та семінарії, а у 1870 р. згоріла ратуша з безцінним міським архівом.

Януш Францішек Радзивілл — останній ординат міста та захисник інтересів міщан у польському сенаті — був заарештований в 1939 р., після Другої світової війни повернувся з таборів до рідної Польщі.

За радянських часів Олика перетворилася на занедбане провінційне містечко.

18-19 квітня 2006 року відбулася Всеукраїнська науково-практична історико-краєзнавча конференція «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивліли в історії Волині та України».

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Пам'ятки архітектури національного значення[ред.ред. код]

План Олики
  • Олицький замок, зведений у 1558 році. Значно понівечений після 1939 року. Триповерховий палац, фортечні споруди, брама. Залишки ландшафтного парку. Замковий комплекс квадратний у плані — мав чотири кутові бастіони з сторожовими вежами (частково залишились два бастіони). Зараз на території замку — Волинська психіатрична лікарня № 2.
  • Луцька брама — єдиний збережений фрагмент колись потужних міських укріплень.

Пам'ятки архітектури місцевого значення[ред.ред. код]

  • Цвинтарна каплиця, споруджена на католицькому цвинтарі на початку 20 століття, перебуває в стані руйнації.
  • Адмінбудівля, споруджена на вул. Радянській, 5 у 1901 році.
  • Житловий будинок , який знаходиться на вул. Радянській, 3; споруджений на початку 20 століття.
  • Житловий будинок по вул. Радянській, 3а; збудований на початку 20 століття[11].

Освіта та культура[ред.ред. код]

Медицина[ред.ред. код]

  • лікарська амбулаторія
  • обласна психіатрична лікарня № 2

Економіка[ред.ред. код]

Сільське господарство, агропромисловість[ред.ред. код]

Домінуючим в економіці селища є сільськогосподарське виробництво, напрямками спеціалізації якого є рослинництво, м'ясо-молочне тваринництво і птахівництво. Вирощуються зернові культури, цукровий буряк та овочеві культури. Діє рибне господарство. Виробляється екологічно чистий акацієвий, різнотравний і гречаний мед.

Потрібні інвестиції у поновлення машинного обладнання, розвиток центрів збирання і зберігання сільськогосподарської продукції, розвиток хлібопекарського виробництва, реконструкцію млина та будівництво міні-цехів по переробці сільськогосподарської продукції. Існує нагальна потреба в інвестиціях для відновлення племінного стада та розширення і реконструкції мережі пунктів збирання і переробки молока, створення центрів різки тварин та первинної переробки м'яса, а також створення центрів збирання шкур і вовни. Місцева влада планує також залучити інвестиції у будівництво ферм для розведення і утримання птахів та будівництво конюшень з метою відродження конеферми племінних рисаків. Необхідні інвестиції у омолодження саду, закупівлю нових саджанців, посадку молодих садів та відкриття міні-цехів з переробки фруктів.

Найбільшими сільськогосподарськими підприємствами є сільськогосподарський виробничий кооператив «Колос» (вирощування зернових і зернобобових культур, цукрового буряка, картоплі, кормових коренеплодів, утримання великої рогатої худоби і свиней, виробництво молока і м'яса), сільськогосподарський виробничий кооператив «Птахівник» (вирощування зернових культур, виробництво кормів та розведення птиці) і ТОВ «Фелікс Агро» (вирощування зернових та технічних культур).

Ліси займають невелику площу і мають практично лише рекреаційне значення.

Промисловість[ред.ред. код]

Промисловість Олики представлене в основному підприємствами легкої, зокрема швейної промисловості (виробництвом робочого одягу займається лікувально-трудова майстерня обласної психіатричної лікарні № 2) та текстильної промисловості (виробництвом готових текстильних виробів займається ПП «Оксамит»), хімічної, зокрема хімією тонкого органічного синтезу (виробництвом клею, лаків та фарб займається ТОВ «Едем») та деревообробної галузей (ПП «Вопан» виробляє дерев'яну тару).

З корисних копалин є поклади глини, придатної для виготовлення цегли. Місцева влада планує залучити інвестиції у будівництво цегельного заводу.

Сфера послуг[ред.ред. код]

В сфері послуг працює ТОВ «Побутовик» (перукарня, салон краси, швейна майстерня) та приватні підприємства різної спеціалізації[12].

Пошта, зв'язок, банківська сфера[ред.ред. код]

Головним оператором надання населенню поштових послуг у селищі є філія національного оператора підприємства УДППЗ «Укрпошта».

Основний та єдиний оператор фіксованого зв'язку — ВАТ «Укртелеком». Код селища +380-3365.

Послуги стільникового зв'язку тут надають такі оператори, як Київстар[13], МТС[14] та life:) [15].

Доступ до Інтернету забезпечує провайдер «Укртелеком».

Банківська сфера селища представлена 2 філіями та відділеннями:

Транспорт[ред.ред. код]

Від селища Олика до міжнародної автомагістралі E85 (М19) КлайпедаКаунасСлонімЛуцькДубноТернопільЧернівці 35 км. До національної автомобільної дороги Н22 УстилугЛуцькРівне 6 км. До аеропорту міста Луцьк 45 км.

У селищі працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здіснюються перевезння Ківерцівським районом, Волинською областю та Україною.

Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Олика, відстань до якої 11 км[18].

Відстань від Олики до інших населених пунктів (автошляхами)
Польща Варшава ~ 440 км
Ковель ~ 116 км
Ківерці ~ 38 км
Білорусь Несвіж ~ 430 км
Білорусь Іванове ~ 204 км
Любешів ~ 152 км
Росія Брянськ ~ 850 км
Білорусь Гомель ~ 492 км
Сарни ~ 120 км
Луцьк ~ 40 км
Володимир-Волинський ~ 116 км
Польща Замостя ~ 200 км
Сторони світу.jpg
Київ ~ 370 км
Суми ~ 703 км
Росія Воронеж ~ 1090 км
Львів ~ 191 км
Польща Перемишль ~ 285 км
Польща Коросно ~ 395 км
Дубно ~ 50 км
Тернопіль ~ 160 км
Румунія Сучава ~ 410 км
Рівне ~ 43 км
Острог ~ 95 км
Вінниця ~ 325 км
Джерело: Карти Google

Релігія[ред.ред. код]

Релігійні організації[ред.ред. код]

№, п/п Конфесія Кількість релігійних громад
1 Українська православна церква (Московський патріархат) 1
2 Римо-Католицька Церква 1
3 ЄХБ 1
4 ХВЄ-П 1 [19]

Культові споруди[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженці Олики[ред.ред. код]

Мешканці чи гості селища[ред.ред. код]


Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. «Місцеві ради базового рівня» на офіційному сайті Ківерцівської райдержадміністрації
  3. Карти Google
  4. Богдан Колосок «Природна підоснова як чинник містобудівного розвитку Олики» // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: — Луцьк, 2006.
  5. Кліматичні дані Олики на сайті«www.meteoprog.ua»
  6. Природа Волинської області
  7. «Історія Олики». Розділ «смт Олика» на порталі мерій України «MERIA online»
  8. Kiszkowie пол.
  9. Radziwillowie (01) пол.
  10. H.Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515–1565) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXX/2, zeszyt 125. s. 193 — 384. (пол.) S. 345
  11. Пам’ятки містобудування і архітектури Волинської області
  12. «Економіка Олики». Розділ «смт Олика» на порталі мерій України «MERIA online»
  13. Київстар: карта покриття
  14. МТС Україна — Карта покриття по Україні
  15. Індивідуальний life:)>Покриття
  16. «Економіка Олики. Інфраструктурний розвиток». Розділ «смт Олика» на порталі мерій України «MERIA online»
  17. Ківерцівський район: фінанси, страхування
  18. «Географічне положення Олики». Розділ «смт Олика» на порталі мерій України «MERIA online»
  19. Олика: довідник підприємств

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]