Олово
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станум (Sn) — хімічний елемент з атомним номером 50 та атомною масою 118,69 , що утворює просту речовину, метал олово.
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика
Олово - м'який сріблясто-білий метал, стійкий до хімічних реаґентів. Його густина 5846 кг/м3, tплав. 231,9 °C; tкип 2620 °C, питомий електричний опір 0,115•10-6 Ом•м (20 °C). Межа міцності при розтягненні 16,6 МПа, відносне подовження 80-90 %, твердість за Брінеллем 38,3-41,2 МПа.
Станум — поширений елемент, кларк в земній корі О,8•10-3% за масою. Олово має тенденцію до накопичення в пізніх продуктах еволюції магматичних розплавів — пегматитах, а також в гідротермальних утвореннях. Відомо понад 20 основних мінералів стануму, з яких промислове значення мають каситерит SnO2 (78,6 %) — головний мінерал олов'яних руд, а також станін Cu2FeSnS4 (27,7 %), тиліт PbSnS2 (30,4 %), франкеїт Pb5Sn3Sb2S14 (17 %) і циліндрит Pb3Sn4Sb2S14.
Олово має три алотропні видозміни: звичайне - біле (тетрагональне), крихке (ромбічне) - утворюється при t° понад 160°C, сіре (кубічне). Остання модифікація - неметал, має структуру алмазу, стійке до -13°C, найшвидший перехід з білого в сіре відбувається при -48°C.
[ред.] Історія
Олово в сплавах з міддю визначило "бронзовий вік’’ (4000-1000 років до н. е.) матеріальної культури людства. Видобуток його вівся в старовину на території Англії, Болівії, Китаю і на Кавказі.
[ред.] Ізотопи
Станум має найбільшу кількість стабільних ізотопів із усіх хімічних елементів - 9. Вони мають атомні маси від 112 до 124, за винятком мас 113, 121 та 123. Найбільше в рудах ізотопів 120Sn - майже треть, 118Sn та 116Sn, найменше 115Sn. Ізотопи з парним масовим числом не мають ядерного спіна, а ізотопи з непраним масовим числом мають спін 1/2. Ізотопи 115Sn, 117Sn та 119Sn серед тих, які найпростіше детектуються за допомогою ядерного магнітного резонансу.
Таке велике число стабільних ізотопів вважається наслідком того, що атомний номер стануму 50 - одне з магічних чисел. Існує також 28 нестабільних ізотопів, а весь діапазон можливих атомних мас простягяється від 99 до 137. Крім 126Sn, у якого період напіврозпаду 230 тис. років, усі решту живуть мешне року. Серед цих ізотопів подвійно-магічний 100Sn.
[ред.] Отримання
- Детальніше у статті Олов'яна промисловість
Олово добувають з олов'яних, олово-вольфрамових, олово-срібних і олово-поліметалічних руд.
[ред.] Застосування
Олово знайшло широке застосування завдяки своїй легкоплавкості, м'якості, ковкості, хімічній стійкості і здатності давати високоякісні сплави (напр., підшипникових бабітів). Використовується для виробництва білої жерсті і фольги. До основних галузей споживання олова належать: харчова (40 %), авіаційна, автомобільна, суднобудівна і радіотехнічна промисловість, а також гальванопластика, скляна і текстильна промисловість.
Олово - важлива складова частина припоїв.
[ред.] Біологічна роль
Олово не має жодної біологічної ролі для людини[Джерело?]. Саме олово не отруйне, хоча більшість його солей отруйні. Органометалічні сполуки олова використовуються як бактеріоциди і фунгіциди, вони входять до складу отрут проти блощиць.
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
