Ольга Костянтинівна
| Ольга Костянтинівна | |
| Ольга Константиновна | |
 |
|
| Портрет 1915 року роботи Георгіоса Іаковідіса | |
| 2-а королева-консорт Греції | |
| Початок правління: | 27 жовтня 1867 |
|---|---|
| Кінець правління: | 18 березня 1913 |
| Інші титули: | Регент Греції (17 листопада 1920 – 19 грудня 1920) |
| Віце-президент: | Дімітріос Ралліс |
| Попередник: | Амалія Ольденбурзька |
| Наступник: | Софія Пруська |
| Дата народження: | 3 вересня 1851 |
| Місце народження: | Павловськ, Росія |
| Дата смерті: | 18 червня 1926 |
| Місце смерті: | Рим, Італія |
| Дружина: | Георг I |
| Діти: | див. текст |
| Династія: | Романови, Глюксбурги |
| Батько: | Костянтин Миколайович |
| Мати: | Олександра Йосипівна |
Ольга Костянтинівна (3 вересня 1851, Павловськ — 18 червня 1926, Рим) — велика княжна, королева-консорт Греції, регент Греції у листопаді — грудні 1920 року.
Зміст |
Біографія [ред.]
Старша дочка генерал-адмірала, великого князя Костянтина Миколайовича і Олександри Йосипівни. Рідна сестра російського поета великого князя Костянтина Костянтиновича. Племінниця Олександра II. Внучка імператора Миколи I. Бабця герцогині Кентської і Філіппа Единбурзького (його дружина — королева Великобританії Єлизавета II).
Дружина короля Греції Георга I, сина Крістіана IX і Луїзи Гессен-Кассельської, брата Фредеріка VIII, Олександри, Марії Федорівни, Тіри і Вальдемара.
Вінчання короля Греції Георга I з великою княжною відбулося в Санкт-Петербурзі 15 жовтня / 27 жовтня 1867 року. Шлюб, що зміцнив дипломатичні відносини Греції і Росії і зблизив дві правлячі династії, — одна з удач російської дипломатії. Зміцнення російських позицій у важливому Середземноморському регіоні, тим більше напередодні загрози військового конфлікту з Туреччиною, було надзвичайно важливим.
Королева займалася благодійністю, зокрема заснувала в Піреї, в якому перебувала база російського флоту, військово-морський госпіталь. Вона також відкрила медичні курси для жінок і сама відвідувала їх. З початку Першої світової війни приїхала до Росії, працювала в госпіталях, допомагаючи пораненим.
У розпал Балканських воєн з Туреччиною, що почалася в 1912 року, король Георг I став жертвою терористичного акту. Після його загибелі королева Ольга Костянтинівна, перебуваючи до революції в Росії, жила в тому числі і в Костянтинівському Палаці (Стрільна), резиденції Костянтиновичів (нині — Палац Конгресів).
Померла 1926 року. Спочатку тіло було поховане у крипті православної церкви Різдва Христового та Миколи Чудотворця у Флоренції (Грецький королівський дім використовував одне з приміщень крипти як усипальниціб для монархів-вигнанців)[1]. 1936 року після відновлення монархії в Греції, відбулося перепоховання останків королеви Ольги у Татої — садибі грецьких королів в околицях Афін[2]
Діти [ред.]
- Костянтин I (1868 — 1923) — король Греції (1913—1917/1920-1922)
- Георгій (1869 — 1957) — граф Корфський
- Олександра (1870 — 1891) — дружина Павла Олександровича
- Микола (1872 — 1938) — чоловік Олена Володимирівна
- Марія (1876 — 1940) — дружина Георгія Михайловича
- Андрій (1882 — 1944) — чоловік Аліси Баттенберг, батько Філіппа Единбурзького.
- Христофор (1888 — 1940) — батько принца Михайла Грецького.
Примітки [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Olga Constantinovna of Russia |
- ↑ Русская православная церковь во Флоренции
- ↑ Edward S Forster, A Short History of Modern Greece 1821—1956 3rd edition (Methuen and Co., London, 1958) p.198
Література [ред.]
- Соколовская О. В. Благотворительная деятельность греческой королевы Ольги в России в годы Первой мировой войны. — Новая и новейшая история, 2004, № 5.
- Гаршин М. Ю. Королева Эллинов Ольга Константиновна. — Прага, 1927.
- Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — ОЛМА-ПРЕСС, 2004.
