Ольга Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ольга Костянтинівна
Ольга Константиновна
Queen Olga of Greece.jpg
Портрет 1915 року роботи Георгіоса Іаковідіса
2-а королева-консорт
Початок правління: 27 жовтня 1867
Кінець правління: 18 березня 1913
Інші титули: Регент Греції (17 листопада 1920 – 19 грудня 1920)
Віце-президент: Дімітріос Ралліс
Попередник: Амалія Ольденбурзька
Наступник: Софія Пруська
Дата народження: 22 серпня (3 вересня) 1851(1851-09-03)
Місце народження: Павловськ, Росія
Дата смерті: 18 червня 1926(1926-06-18) (74 роки)
Місце смерті: Рим, Італія
Дружина: Георг I
Діти: див. текст
Династія: Романови, Глюксбурги
Батько: Костянтин Миколайович
Мати: Олександра Йосипівна

Ольга Костянтинівна (3 вересня 1851, Павловськ — 18 червня 1926, Рим) — велика княжна, королева-консорт Греції, регент Греції у листопаді — грудні 1920 року.

Біографія[ред.ред. код]

Старша дочка генерал-адмірала, великого князя Костянтина Миколайовича і Олександри Йосипівни. Рідна сестра російського поета великого князя Костянтина Костянтиновича. Племінниця Олександра II. Внучка імператора Миколи I. Бабця герцогині Кентської і Філіппа Единбурзького (його дружина — королева Великобританії Єлизавета II).

Ольга Костянтинівна і король Георг I, 1903 рік

Дружина короля Греції Георга I, сина Кристіана IX і Луїзи Гессен-Кассельської, брата Фредеріка VIII, Олександри, Марії Федорівни, Тіри і Вальдемара.

Особовий прапор королеви Ольги

Вінчання короля Греції Георга I з великою княжною відбулося в Санкт-Петербурзі 15 жовтня / 27 жовтня 1867 року. Шлюб, що зміцнив дипломатичні відносини Греції і Росії і зблизив дві правлячі династії, — одна з удач російської дипломатії. Зміцнення російських позицій у важливому Середземноморському регіоні, тим більше напередодні загрози військового конфлікту з Туреччиною, було надзвичайно важливим.

Королева займалася благодійністю, зокрема заснувала в Піреї, в якому перебувала база російського флоту, військово-морський госпіталь. Вона також відкрила медичні курси для жінок і сама відвідувала їх. З початку Першої світової війни приїхала до Росії, працювала в госпіталях, допомагаючи пораненим.

У розпал Балканських воєн з Туреччиною, що почалася в 1912 року, король Георг I став жертвою терористичного акту. Після його загибелі королева Ольга Костянтинівна, перебуваючи до революції в Росії, жила в тому числі і в Костянтинівському Палаці (Стрільна), резиденції Костянтиновичів (нині — Палац Конгресів).

Померла 1926 року. Спочатку тіло було поховане у крипті православної церкви Різдва Христового та Миколи Чудотворця у Флоренції (Грецький королівський дім використовував одне з приміщень крипти як усипальниціб для монархів-вигнанців)[1]. 1936 року після відновлення монархії в Греції, відбулося перепоховання останків королеви Ольги у Татої — садибі грецьких королів в околицях Афін[2]

Діти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Русская православная церковь во Флоренции
  2. Edward S Forster, A Short History of Modern Greece 1821—1956 3rd edition (Methuen and Co., London, 1958) p.198

Література[ред.ред. код]

  • Соколовская О. В. Благотворительная деятельность греческой королевы Ольги в России в годы Первой мировой войны. — Новая и новейшая история, 2004, № 5.
  • Гаршин М. Ю. Королева Эллинов Ольга Константиновна. — Прага, 1927.
  • Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — ОЛМА-ПРЕСС, 2004.