Ольга Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Костянтинівна
Ольга Константиновна
Ольга Костянтинівна
Ольга Костянтинівна
Портрет 1915 року роботи Георгіоса Іаковідіса
Ольга Костянтинівна
Королева-консорт Греції
27 жовтня 1867 — 18 березня 1913
Віце-президент: Дімітріос Ралліс
Попередник: Амалія Ольденбурзька
Наступник: Софія Пруська
 
Народження: 22 серпня (3 вересня) 1851(1851-09-03)
Павловськ, Російська імперія
Смерть: 18 червня 1926(1926-06-18) (74 роки)
Рим, Королівство Італія
Поховання: Флоренція і Королівський цвинтар Татойd
Країна: Російська імперія і Грецьке королівство
Релігія: православ'я
Рід: Гольштейн-Готторп-Романови
Батько: Костянтин Миколайович
Мати: Олександра Йосипівна
Шлюб: Георг I[1][2][…]
Діти: див. текст
Автограф:
Нагороди:
Орден Святої Катерини I ступеня Grand Cross of the Order of the Redeemer Dame of the Order of Queen Maria Luisa

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ольга Костянтинівна (3 вересня 1851, Павловськ — 18 червня 1926, Рим) — російська велика княжна, королева-консорт Грецького королівства, регентка Греції у листопаді — грудні 1920 року. Представниця династії Гольштейн-Готторп-Романових.

Біографія[ред. | ред. код]

Старша дочка генерал-адмірала, великого князя Костянтина Миколайовича і Александри Саксен-Альтенбурзької. Рідна сестра російського поета, великого князя Костянтина Костянтиновича. Племінниця Олександра II. Онука імператора Миколи I. Бабця герцогині Кентської і Філіппа Единбурзького (його дружина — королева Великої Британії Єлизавета II).

Ольга Костянтинівна і король Георг I, 1903 рік

Дружина короля Греції Георга I, сина Кристіана IX і Луїзи Гессен-Кассельської, брата Фредеріка VIII, Олександри, Марії Федорівни, Тіри і Вальдемара.

Особовий прапор королеви Ольги

Вінчання короля Греції Георга I з великою княжною відбулося в Санкт-Петербурзі 15 жовтня / 27 жовтня 1867 року. Шлюб, що зміцнив дипломатичні відносини між Королівством Греція і Російською імперією і зблизив дві правлячі династії, — одна з удач російської дипломатії. Зміцнення російських позицій у важливому Середземноморському регіоні, тим більше напередодні загрози військового конфлікту з Османською імперією, було надзвичайно важливим.

Королева займалася благодійністю, зокрема заснувала в Піреї, в якому перебувала база російського флоту, військово-морський госпіталь. Вона також відкрила медичні курси для жінок і сама відвідувала їх. З початку Першої світової війни приїхала до Росії, працювала в госпіталях, допомагаючи пораненим.

У розпал Балканських воєн з Османською імперією, що почалася в 1912 року, король Георг I став жертвою терористичного акту. Після його загибелі королева Ольга Костянтинівна, перебуваючи до революції в Російській імперії, жила в тому числі і в Костянтинівському Палаці (Стрільна), резиденції Костянтиновичів (нині — Палац Конгресів).

Померла 1926 року. Спочатку тіло було поховане у крипті православної церкви Різдва Христового та Миколи Чудотворця у Флоренції (Грецький королівський дім використовував одне з приміщень крипти як усипальниці для монархів-вигнанців)[4]. 1936 року після відновлення монархії в Греції, відбулося перепоховання останків королеви Ольги у Татої — садибі грецьких королів в околицях Афін[5]

Діти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Соколовская О. В. Благотворительная деятельность греческой королевы Ольги в России в годы Первой мировой войны. — Новая и новейшая история, 2004, № 5.
  • Гаршин М. Ю. Королева Эллинов Ольга Константиновна. — Прага, 1927.
  • Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — ОЛМА-ПРЕСС, 2004.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ольга Костянтинівна