Ольянта Умала
| Ольянта Мойсес Умала Тассо | |
|---|---|
.jpeg) |
|
|
|
|
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 28 липня 2011 |
| Віце-президент | Марісоль Еспіноза Крус |
| Попередник | Алан Ґарсія |
|
|
|
| Народився | 26 червня 1962 (50 років) Ліма |
| Громадянство |  Перу |
| Національність | Кечуа |
| Політична партія | Перуанська націоналістична партія |
Ольянта Мойсес Умала Тассо (ісп. Ollanta Moisés Humala Tasso; * 26 червня 1962, Ліма) — перуанський політик і військовий (підполковник у відставці), президент Перу. Голова лівої індіанської Перуанської націоналістичної партії.
Біографія [ред.]
Син Ісаака Умали Нуньєса, засновника індіанського націоналістичного Етнокасерістського руху. Його брат Антауро Умала очолив заколот в місті Андауайлас 1 січня 2005 і кілька днів утримував поліцейський комісаріат міста[1].
Ольянта Умала вчився на військовика. Взяв участь у зіткненнях з бойовиками організації Сяючий шлях (Сендеро луміносо), в 1995 році брав участь у збройному конфлікті з Еквадором (війна Альто-Сенепі). У 2000 році підняв невдалий заколот проти президента Альберто Фухіморі. Після закінчення повноважень Фухіморі Умала був прощений Конгресом і якийсь час був військовим аташе у Франції та Південній Кореї. Після піднятого його братом заколоту пішов у відставку з військової служби і заснував Перуанську націоналістичну партію. У 2006 році взяв участь в президентських виборах. Набрав 30,62% голосів у першому турі і 45,5% — у другому, поступившись апрісту Алану Ґарсія.
У 2011 році знову брав участь у президентських виборах. Кандидати у віце-президенти — конгресмен Марісоль Еспіноза Крус і прокурор Омар Чеаде[2]. Умала спочатку вважався фаворитом першого туру виборів. У ході передвиборної кампанії Умала обіцяв справедливіший розподіл доходів, єдину систему безплатної охорони здоров'я, боротьбу з корупцією, а також закон щодо обов'язкового виконання передвиборних обіцянок. У той же час, незважаючи на лівий характер своєї передвиборної програми, Умала прагнув дистанціюватися від Уго Чавеса та його ідей[3][4]. Умала вийшов у другий тур виборів, отримавши відносну більшість голосів — 31,76%[5].
Тоді перуанський лауреат Нобелівської премії з літератури Маріо Варґас Льйоса називав вибір між ультралівим націоналістом Ольянтою Умалою і ультраправою консерваторкою Кейко Фухіморі «вибором між раком і СНІДом».[6]
5 червня 2011 відбувся другий тур виборів, де Умала здобув перемогу. Наступного дня Національна виборча комісія Перу офіційно оголосила про перемогу Ольянти Умали. За попередніми підрахунками, він набрав 50,5% голосів.[6]
Серед головних зобов'язань переможця президентських виборів — збільшити на 20% мінімальну заробітну плату, розширити кредитування незаможних, підвищити оподаткування і обмежити прибутки гірничодобувних компаній, ввести заборонні мита на експорт газу для насичення внутрішнього ринку, а також схвалити закон про обов'язкове виконання передвиборних обіцянок.
Виноски [ред.]
- ↑ «Боевики, захватившие в перуанском городе Андауайлас комиссариат полиции, сдались властям». Жэньминь жибао. 05.01.2005.
- ↑ Кандидат на пост президента о программе партии, Пренса Латина (18.12.2010)
- ↑ «Перу. Выбирай, но осторожно». Euronews. 08.04.2011.
- ↑ «В Перу выбирают президента». Российская газета. 10.04.2011.
- ↑ У Перу в другий тур президентських виборів вийшли відставний офіцер і дочка екс-президента
- ↑ а б Перу очолив індіанець-популіст
