Олівін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олівін
Olivine-gem7-10a.jpg
Дорогоцінна відміна олівіну - хризоліт, родовище Naran-Kagan Valley, Пакістан
Загальні відомості
Клас мінералу ортосилікати
Хімічна формула (Mg, Fe)2[SiO4]
Ідентифікація
Колір зелений, темно-зелений, жовтий, коричневий, сірий
Форма кристалів короткостовпчасті призми
Сингонія ромбічна
Спайність слабка по {100} і погана по {010}
Злам раковистий
Твердість за шкалою Мооса 6,5-7
Блиск скляний
Прозорість прозорий до непрозорого
Колір риски біла
Питома вага 3,27-3,37
Розчинність форстерит розчиняється в концентрованій HCl з утворенням гелю SiO2, фаяліт з HCl не реагує
Оптичні властивості кристалів
Подвійне променезаломлення 1,682–1,642
Інші властивості
Плавкість Тпл. близько 1500 °C

Олівін — породотвірний мінерал класу силікатів. Ортосилікат магнію та заліза острівної будови. Вміст заліза і магнію змінюється між крайніми членами ізоморфного ряду олівіну: форстеритом Mg2[SiO4] і фаялітом — Fe2[SiO4]. Олівін складає основні і ультраосновні магматичні породи і є дуже поширеним мінералом в мантії Землі. Це один з найпоширеніших в земній корі мінералів.

Назва[ред.ред. код]

Назву цей мінерал отримав від німецького мінералога А.Г. Вернера у 1789 році за свій оливково-зелений колір вкраплеників в базальтах[1]. Синоніми: перидо́т (слово французького походження). Прозору жовто-зелену до зеленої відміну олівіну, яка є дорогоцінним каменем, називають хризолітом.

Склад і властивості[ред.ред. код]

Хімічний склад олівіну змінюється від істотно магнезіального - форстериту (Fo) Mg2[SiO4] до залізистого - фаяліту (Fa) Fe2[SiO4], причому існує безперервний ізоморфний ряд між цими крайніми членами, де Mg2+ ізоморфно заміщується Fe2+. Досконалий ізоморфізм типу твердого розчину встановлений і в ряду фаяліт-кнебеліт-тефроїт. Проте, в ряду Fo-Fa, манган присутній лише в незначних кількостях, що ймовірно пов'язане з незначним вмістом Mn в основних і ультраосновних магмах. Збагачений магнієм тефроїт (пікротефроїт) зустрінутий лише в кількох родовищах. Проміжні члени ізоморфного ряду Fo-Fa майже не містять домішок Ca2+. Залізистий аналог монтічеліту - кірштейніт встановлений лише в шлаках металургійного виробництва, але не знайдений в природі. Склад (з порід Везувію, у %): MgO — 51,64; FeO — 5,01; SiO2 — 42,3.

Сингонія ромбічна. Форми виділення: зернисті агрегати, рідкісні короткостовпчасті призматичні кристали. Густина 3,22-4,39. Твердість 6,5-7,25. Переважно зеленого, жовто-зеленого кольору. Блиск — скляний. Крихкий. Злам раковистий.

Генезис і поширення[ред.ред. код]

Олівін є типовим глибинним високотемпературним мінералом. Під час магматичної кристалізації більш ранні олівіни і олівіни гіпербазитів збагачені Mg порівняно з пізнішими, чи з олівінами основних (і тим більше кислих) порід, склад яких сягає майже чистого фаяліту. В мантії олівін є найпоширенішим мінералом до глибин біля 440 км, де відбувається його поліморфний перехід до рингвудиту з щільнішою кубічною упаковкою.

В земній корі олівін зустрічається зазвичай у недосичених SiO2 породах. Основні мінерали групи олівіна  — форстерит (Mg2SiO4), фаяліт (Fe2SiO4), тефроїт Mn2SiO4 утворюють ізоморфні ряди, члени яких відомі як власне олівіни, або гортоноліт (Mg, Fe)2SiO4, кнебеліт (Fe, Mn)2SiO4, пікротефроїт (Mn, Mg)SiO4. Прозорий різновид — хризоліт. Олівін — важливий мінерал основних і ультраосновних вивержених порід — дунітів, перидотитів, олівінових габро і базальтів, пікритів і ін. Один з найпоширеніших мінералів як на Землі, так і в космосі. Зокрема його знайдено у складі метеоритів, астероїдів[2], на Місяці[3], Марсі.


Розповсюдження: Фіршток, Оденвальде, Рьон і Фогельсберґ (Гессен), Кайзерштуль (Баден), Форстберґ (Ейфель) — ФРН; Лонґбан (Швеція), Піццо-Фіццо (П'ємонт, Італія); Айн-Тая (Алжир); Есна (Верхній Єгипет); о. Сент-Джон (Червоне море); Красноярський край, Урал, Таймир, Респ. Саха, Забайкалля — РФ та ін. В Україні є на Волині, у Приазов'ї.

Використання[ред.ред. код]

Використовують для виготовлення вогнетривів, окремі різновиди — як дорогоцінне каміння.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • олівін залізистий (фаяліт);
  • олівін вапнистий або кальціїстий (1-й різновид олівіну з вмістом СаО до 14%; 2-й — моноклінна модифікація ларніту — Ca2[SiO4], стабільна нижче 675 °C);
  • олівін вапнисто-залізистий (кальціїсто-залізистий, монтичеліт залізистий);
  • олівін титановий (різновид олівіну, який містить незначну кількість титану);
  • олівін білий (форстерит);
  • олівін уральський (помилкова назва демантоїду).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Найбільший за розмірами огранований хризоліт важить 310 карат. Він був знайдений на острові Зебергет і зберігається у Смітсонівському інституті у Вашингтоні[4].

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Werner A.G. Versuch einer Erklärung der Entstehung der Vulkanen durch die Entzündung mächtiger Steinkohlenschichten, als ein Beytrag zu der Naturgeschichte des Basaltes, Zürich 1789.
  2. «Japan says Hayabusa brought back asteroid grains». 2010-11-16. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 14 січня 2010. 
  3. Місяць // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 299. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  4. Каталог минералов и самоцветов мира Силикаты: Оливин (рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
  • Брянчанинова Н.И. Показатель преломления оливина и серпентинизация пород как элемент минералогического картирования ультрабазитов. – Физ. минералов и их аналогов. / АН СССР. Всес. минерал. общество. Л., 1991, с. 46-53. (Пол. Урал) (рос.)
  • Группа оливина //В книге: Дир У.А, Хауи Р.А., Зусман Дж. "Породообразующие минералы" (рос.)
  • Криволуцкая Н.А. , Соболев А.В., Кузьмин Д.В., Свирская Н.М. Уникальные зональные оливины из ультрабазит-базитового массива Норильского района // ДАН. 2009.Т. 429. № 4. C. 518–522 (рос.)
  • Олівін в базі webmineral.com (англ.)
  • Олівін в базі catalogmineralov.ru (рос.)