Олігоклаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олігоклаз.

Олігоклаз (рос. олигоклаз, англ. oligoclase, oligoclasite, нім. Oligoklas m) – мінерал класу силікатів, групи польових шпатів, кислий плагіоклаз. О. – це суміш анортиту (10-30%) й альбіту (70-90%). Проміжний член ізоморфного ряду плагіоклазів.

Загальний опис[ред.ред. код]

Склад: 90-70% – альбіту, 10-30% – анортиту, 10% – ортоклазу. Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид. Утворює полісинтетичні двійники. Густина 2,63-2,66. Тв. 6-6,5. Колір білий, сірий, жовтуватий, червонуватий, зеленкуватий. Прозорий до напівпрозорого. Блиск сильний скляний, на площинах спайності перламутровий. Риса чорна. Злам раковистий, нерівний.

Походження О. – магматичне і метаморфічне. Породоутворювальний мінерал гранітів і гнейсів, а також гранітних пегмати-тів, зокрема слюдоносних (мусковітових).

Зустрічається переважно в кислих вивержених породах – гранітах, гнейсах, сієні-тах, діоритах, а також у різних ефузивних породах – андезитах, трахітах та ін. В Україні є в межах Українського щита.

Назва – від грецьк. “оліго” – маленький і “класіс” – тріщина (J.F.A.Breithaupt, 1826).

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • олігоклаз-альбіт (альбіт);
  • олігоклаз-андезин (див. андезин-олігоклаз);
  • олігоклаз каліїстий (різновид олігоклазу, який містить до 1,5 % К2О);
  • олігоклаз лазуровий (олігоклаз з іризацією).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]