Олігомер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Олігомер (від грец. ολιγος — «декілька») в хімії — короткий полімер, комплекс невеликого числа мономерних субодиниць. Олігомери — низькомолекулярні продукти полімеризації, кополімеризації чи поліконденсації. За молекулярною масою олігомери є проміжними між мономерами й полімерами, їх фізичні та хімічні властивості істотно відрізняються від властивостей як відповідного мономеру, так і полімеру залежно від впливу кінцевих груп. За розміром молекул олігомери проміжні речовини між полімерами і мономерами.

Олігомери тверднуть у присутності спеціальних реагентів-отверджувачів. Утворення закупорювального (тампонувального) матеріалу має місце внаслідок процесів полімеризації, гідролітичної поліконденсації і поліприєднань.

Олігомеризація — хімічний процес, подібний полімерізації, але з утворенням обмеженого ступеню полімеризації. Що вважати межою, залежить від конкретного випадку, зазвичай значення складають між 10 і 100 мономерів.

У біохімії термін «олігомер» використовується для стислого позначення коротких фрагментів ДНК, особливо при описі процесу гібридизації. Також термін посилається на білкові комплекси, що складаються з двох або більше субодиниць. В даному випадку, комплекс, складений з кількох різних білкових субодиниць, називається «гетероолігомером», а із одного виду субодиниць — «гомоолігомером».

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.