Олійник Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олійник Володимир Миколайович
Volodymyr Oliynyk.jpg
Володимир Олійник у 2014
Народився 16 квітня 1957(1957-04-16) (57 років)
село Бузівка Черкаської області
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Проживання Черкаси
Посада міський голова Черкас
Термін 19942002 роки (2 терміни)
Попередник Марк Літовський
Наступник Анатолій Волошин
Партія Партія регіонів
Конфесія православ'я

Олі́йник Володи́мир Миколайович (нар. 16 квітня 1957, Бузівка, Жашківський район, Черкаська область) — народний депутат України, член фракції Партії регіонів (з 12.2012), заступник голови Комітету України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з 12.2012). За освітою юрист; кандидат історичних наук. Колишній міський голова міста Черкаси. Співавтор законів про диктатуру.

Біографія[ред.ред. код]

Батько — Микола Євгенійович. По закінченню школи працював слюсарем на автопідприємстві. В 19751977 роках служив в армії. Після працював шофером на автопідприємстві. Закінчив Харківський юридичний інститут в 1981 році, після якого став юристом. Пізніше закінчив Одеський інститут політології та соціального управління в 1991 році.

З 1981 року працював у Придніпровському райсуді міста Черкаси. В 1982—1985 роках був народним суддею, в 1985—1987 роках — голова Придніпровського районного народного суду міста Черкас. В 1987—1988 роках обіймав посаду завідувача відділу адміністративних і торгово-фінансових органів Черкаського МК КПУ. В 19881990 роках був інструктором державно-правового відділу Черкаського ОК КПУ. Президент Асоціації міст України (19981999).

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина Людмила Геннадіївна (1959 року народження) — начальник кондитерського цеху фабрики «Світ ласощів».

Сини:

  • Руслан (1982 року народження) — прокурор Черкаського району[1]
  • Денис (1983 року народження) — начальник Департаменту акцизного контролю «спирт, алкоголь, тютюн» Державної податкової служби Черкаської області[2]
  • Володимир (1998 року народження).

Політична кар'єра[ред.ред. код]

В 19901994 роках — заступник голови Черкаського міськвиконкому. З липня 1994 року — голова Черкаської міської ради, в квітні 1998-квітні 2002 — Черкаський міський голова. Кандидат у Президенти України (1999; висунутий зборами виборців міста Кіровограда), 27 жовтня зняв кандидатуру на користь Євгена Марчука.

Причетний до Канівської четвірки. analytic-info.net вказує[3]

« Влітку з'явилися чутки про переговори, які ведуть чотири кандидати - Петро Симоненко, Олександр Мороз, Євген Марчук і «лівий» спікер Ради Олександр Ткаченко. Суть їх домовленості повинна була полягати в тому, що перед виборами троє знімають свої кандидатури на користь того, у кого буде найбільший рейтинг. Але в останній момент Симоненко вийшов з переговорів. Правда, 24 серпня в Каневі під домовленістю все ж були поставлені чотири підписи, але четвертим став мер Черкас Володимир Олійник  »

Член Української республіканської партії «Собор» (УРП «Собор») 20002005), заступник голови УНП «Собор» (з 2001), член Центрального проводу УРП «Собор», заступник голови (з 2005), член спеціальної ради «Громадської ініціативи „Форум національного порятунку“» (з 2001). Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в ТВО № 197 (2004—2005).

У 2004 — підтримав Помаранчеву революцію.

У вересні 2007 року перейшов до Партії Регіонів. Один із спікерів ПР (поруч з Чечетовим, Герман).

Народний депутат України[ред.ред. код]

Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України, виборчій округ № 200, Черкаська область, самовисування. «За» 17,45%, 2 з 11 претендентів. На час виборів: Черкаський міський голова, член УНП «Собор».

Липень 2002 — кандидат в народні депутати України, виборчій округ № 201, Черкаська область, самовисування. «За» 12,39%, 4 з 19 претендентів. На час виборів: тимчасово не працює, член УРП «Собор».

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Блоку Юлії Тимошенко, № 30 в списку. На час виборів: заступник директора ПП «УкрБудЦентр», безпартійний. Член фракції «Блоку Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Заступник голови Комітету з питань промислової i регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з березня 2010 до грудня 2012 від Партії регіонів, № 185 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з березня 2010). Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з квітня 2010).

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 від Партії регіонів, № 17 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР.

Заборона в'їзду до США[ред.ред. код]

24 січня 2014 р., під час протестних акцій в Україні проти зовнішньої та внутрішньої політики Партії Регіонів, стало відомо про заборону в'їзду Володимиру Олійнику до Сполучених Штатів Америки.[4] Цей крок став відповіддю США на застосування сили щодо демонстрантів з боку тодішньої влади.[5]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Під час Помаранчевої революції 2004 р. виступав на опозиційному мітингу в Черкасах. Підтримував Ющенка, виступав проти Януковича. Разом із натовпом скандував «Зека геть!»[6]
  • якийсь час переховувався після революції 2013–14, потім з Калетніком з'явився у ВР України. Ляшко спричинився до того, щоб вигнати його з Ради

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Міські голови Черкас
19942002
Наступник:
Літовський Марк Зіновійович
Волошин Анатолій Борисович