Олімпік (судно)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Олімпік»
RMS Olympic
«Олімпік»
Основна інформація
Тип Пасажирський лайнер
Під прапором Government Ensign of the United Kingdom.svg Великобританії
Порт приписки Ліверпуль (Англія)
Приналежність Уайт Стар Лайн
Капітан Едвард Джон Сміт
Герберт Джеймс Хаддок
Бертрам Фокс Хейс
Генрі Джеймс Хемблтон
Уіл'ям Маршалл
Уолтер Паркер
Е. Р. Уайт
Джон Бінкс
Реджинальд Піл
Спущений на воду 20 жовтня 1910 р.
Перший рейс 14 червня 1911 р.
Параметри
Водотоннажність 45,324 брт (оригінал)
46,358 (1913)
46,439 (1920)
Довжина 268,83 м.
Ширина 28,19 м.
Висота від кілю до щогли 56 м
Осідання 10,54 м.
Технічні дані
Двигуни 2 чотирьохциліндрові парові двигуни,
1 парова турбіна
Гвинти 2 бронзових бокових трьохлопатевих гвинта,
один центральний чотирьохлопатевий гвинт
Потужність 55 000 кін.сил
Швидкість 21 вузел
23 вузли (42.5 км/г) (макс.)
Екіпаж 899
Кількість пасажирів 2 435

Олімпік (англ. RMS Olympic) — трансатлантичний лайнер компанії «White Star Line», перший із серії трьох лайнерів Олімпік-класу. Двома іншими суднами були «Титанік» і «Британнік». Всі три судна задумувались, як конкуренти «Лузітанії» і «Мавританії», які належали компанії «Cunard Line».

Ідея. Будівництво[ред.ред. код]

«Олімпік» був першим судном «White Star Line» класу Олімпік. Другим судном був «Титанік», а третє судно було «Гігантік», але після загибелі «Титаніка» його перейменували на «Британнік». Всі три лайнери були набагато більшими і розкішнішими, ніж «гончі» Кунарда — «Лузітанія» і «Мавританія», але помітно повільніші. Компанія «White Star Line» вирішила обійти конкурентів не за допомогою швидкості, а за рівнем комфорту. Хоча всі три кораблі ввійшли в історію як чотирьохтрубні, їх планували зробити з трьома трубами, але для надання судну надійнішого виду була встановлена четверта, фальшива, труба.

Кіль «Олімпіка» був закладений в грудні 1908 року, а 20 жовтня 1910 року «Олімпік» був спущений на воду. Корпус лайнера був пофарбований в білий колір, щоб краще виглядати на фото, тому що «Олімпік» був головним елементом в рекламній компанії. Корпус був перефарбованим в чорний колір після спуску на воду.

Кар'єра[ред.ред. код]

Перше плавання «Олімпіка» відбулося 14 червня 1911 року. Подорож відбулась без інцидентів і була навіть дуже успішною. Корабель йшов зі середньою швидкістю в 21,7 вузлів при витраті вугілля в 650 тонн на добу (для порівняння: «гончі» Кунарда витрачали 1000 тонн на добу).

З часом пасажири стали скаржитись на непогоду, бо променад на палубі А був повністю відкритим, через що пасажирів заливало в шторм. Було вирішено зашклити передню частину палуби А на «Титаніку». Це і є основна різниця між суднами.

Зіткнення із крейсером «Хоук»[ред.ред. код]

20 вересня 1911 року «Олімпик» йшов по фарватеру із Саутгемптона до острова Уайт, щоб, повернути до мису Іджіпт, вийти через Спідхедский рейд і завершити черговий рейс через Атлантику.

Офіцери лайнера добре знали фарватер, але обережність ще нікому не завадила. Вони заняли місця для спостереження: помічник капітана Уайльд знаходився на носі, перший офіцер Мердок — на кормі, другий офіцер — у «воронячому гнізді» фок-щогли. Капітан лайнера Сміт стояв поруч з рульовим, але не командував, так як судно вів лоцман.

О 12.37 великий пароплав зробив поворот на південь-захід. В цей момент всі, хто був на містку звернули увагу на сірий двотрубний крейсер, котрий, знаходячись за 3,1 милі за кормою «Олімпіка», теж направлявся до Спідхеду. В Спідхеді розміщалась база Королівского флоту.

Пройшло ще три хвилини. По команді лоцмана лайнер повільно покотився вліво, оминаючи буй Торн-Нол. Швидкість «Олімпіка» була досить високою, і капітан Сміт вирішив допомогти рулю машиною: ліва зупинилась, а потім запрацювала «повний назад». Одночасно сирена лайнера видала два короткі свистки.

Піднявшись на ходовий місток, командир крейсера «Хаук» командор Блант відразу помітив дві хмарки, що виривалися з труби лайнера. «Олімпік» став розвертатись, показуючи усіяний ілюмінаторами чорний борт і ледь нахилені труби.

О 12.43 лайнер обійшов буй, і ліва машина запрацювала «повний вперед». Швидкість судна почала зростати. «Хоук» в цей час оминув мис Іджіпт і йшов зі швидкістю 15 вузлів. Силою інерції судна нестримно тягнуло одне до одного. Їх курси сходились під кутом 15°. Спочатку крейсер повільно доганяв лайнера і обидва кораблі йшли, що називается, місток в місток, а коли «Олімпік» збільшив хід, «Хоук» почав відставати.

Один з пасажирів лайнера, полковник Уайт, з високої палуби «Олімпіка» з цікавістю розглядував всього «Хоука». Тоді «Олімпік» йшов курсом 79°, а «Хоук» — 86°, наближаючись до мису Іст-Коуіс. Несподівано «Хаук» різко повернув вліво і кинувся на лайнера. Уайт перегнувся через огорожу і подивився за корму — кільватерна лінія пасажирського судна була ідеально прямою, але через декілька секунд ніс крейсера сховався під кормовим розвалом «Олімпіка». Всі відчули легкий поштовх. Кораблі зіткнулись.

Зразу ж після події обидва капітани веліли зачинити водонепроникні двері і виявити пошкодження. В правому борті «Олімпіка», десь за 21 метр від корми, була 14-метрова пробоїна, котра, хоча, нічим не загрожувала велетенському судну. Переконавшись в тому, капітан Сміт відвів лайнер в затоку Осборі. Там пасажирів пересадили на невеликий пароплав, а пошкоджений «Олімпік» пішов на ремонт.

«Хоук» постраждав більше. Його довгий ніс з виступаючим форштевнем звернуло на бік, частину обшивки зірвало, але перетинки витримали. Блант обережно відвів скаліченого корабля на ремонт в Портсмут.

Жертв, на щастя, не було. «Олімпік» і «Хоук» досить скоро вийшли в море, але інцидент на цьому не закінчився, а перетворився в скандальну судову справу.

Через два місяці після аварії компанія «White Star Line» звинуватила командора Королівського флоту в тому, що його крейсер потаранив лайнера. Адміралтейство не думало захищатися. Воно звинуватило капітана Сміта в необережності і халатності. «White Star Line» була визнана винною і була змушена виплатити компенсацію.

Загибель «Титаніка». Модернізація[ред.ред. код]

Світ був шокований після загибелі «непотопаючого» «Титаніка», а якщо потонув один «непотопаючий», потоне і другий. Моряки почали страйкувати: вони не хотіли виходити в рейс на небезпечному судні з недостатньою кількістю човнів. Тому водонепроникні перегородки були підняті до палуби Б, а також збільшено число рятувальних човнів: від 20 до 64. Тільки після тих змін моряки знову згодились виходити на «Олімпіку» в море.

Перша Світова війна[ред.ред. код]

В роки Першої світової війни «Олімпік» служив військовим транспортом. Він брав участь в операції по рятуванню крейсера «Audacious».

12 травня 1918 року «Олімпік», йдучи в супроводі 4 есмінців, зустрівся з німецьким підводним човном U-103. U-103, знаходячись на поверхні, запустив по кораблю 3 торпеди, але від двох корабель ухилився, а третя потонула не досягнувши цілі. Тоді «Олімпік», не маючи на борту серйозного озброєння, поплив на підводного човна і потопив його тараном.

Молодший брат «Олімпіка» «Британнік» (перейменований «Гігантік») був втраченим 21 листопада 1916 року, коли наштовхнувся на міну біля острова Кеа в Егейському морі. На заході своєї насиченої кар'єри лайнер протаранив ще одного корабля. 15 травня 1934 року в густому тумані «Олімпік» протаранив і потопив плавучий маяк Нантакет. Загинуло 7 чоловік (екіпаж Нантакета).

Спадок[ред.ред. код]

Після списання в 1935 році багато елементів з відробки «Олімпіка» були використані в готелі «Білий Лебідь». Їх брали за образ кінематографісти при створенні декорацій для зйомок фільму «Титанік».

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]