Омолон (річка)
Омолон — річка на півночі Далекого Сходу, протікає по території Магаданської області, Чукотського автономного округу та Республіки Саха (Якутія) в Росії. Права і найбільша притока річки Колими. Належить до водного басейну Східно-Сибірського моря.
Географія[ред. | ред. код]
«Омолон» в перекладі з юкагірської мови означає «Хороша річка» (омол — «хороший», он — «річка»).[3] Бере початок зі схилів Отайкачанського хребта і протікає у долині між його відрогами й Колимським хребтом. Тече у вузькій гірській долині в північному напрямку. Нижче правої притоки Кегалі (721 км від гирла Омолона) долина розширюється, річка розбивається на рукави, русло галузиться, петляє, утворюючи безліч проток, плес, затонів і перекатів. Лівобережні притоки, як правило, з'єднуються з основним руслом через крайові протоки. Ширина основного русла в середній течії становить близько 500 м, середня швидкість течії — 1,7-1,9 м/с. Через пухку товщу алювіальних наносів просочується більша частина стоку річки, що сприяє створенню потужних підруслових таликів. В результаті в заплавних ділянках вічна мерзлота слабо впливає на ґрунтові процеси і життя рослин в родючому шарі. Впадає у річку Колиму, із правого берега, навпроти села Колимське.
В острівних заплавах розрізняють три рівні алювіальних терас: низька заплава — затоплюється паводками щороку, середня заплава — затоплюється кожні 3-5 років, висока заплава — затоплюється кожні 7-10 років. Вище цих рівнів розташовується надзаплавна незатоплювана тераса — заболочена рівнина із зарослими старицями і старично-термокарстовими озерами, де переважають болотисті торф'яно-глейові і мерзлотно-тайгові ґрунти.
Довжина Омолона — 1 150 км (за іншими даними 1 114 км), площа басейну — 118 тис. км². Зими в районі річки — одні із найсуворіших в Північній півкулі, річка повністю перемерзає більш ніж на 5 місяців, а у верхів'ях — до 7 місяців. Судноплавна від гирла річки Моркока, на ділянці в 585 км, під час паводку до — 984 км. У басейні — родовища алмазів.
Судноплавство[ред. | ред. код]
Річка є судноплавною до села Омолон, на ділянці за 595 км від гирла і сплавною у нижній течії. У середині червня кожну навігацію здійснювався перегін каравану навантажених барж із селища Зирянка до села Омолон і назад, при цьому з можливою проміжною зимівлею.
Гідрологія[ред. | ред. код]
Живлення річки снігове і дощове, середня витрата води близько 680 м³/с.
Замерзає в кінці жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня. Повінь з кінця травня. Другий сезонний паводок настає в другій половині серпня.
У зимовий період вода Омолона ідеально прозора, під час льодоходу має білуватий відтінок, в кінці літа — темнуватий. У прибережних озерах колір води жовтуватий або темний.
Притоки[ред. | ред. код]
Річка Омолон приймає більше півтори сотні різноманітних приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):[4]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Омолона,(км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ліві притоки | ||||
| Крива | 113 | 617 | 659 | |
| Хулічан | 117 | 2 450 | 644 | |
| Кедон | 296 | 10 300 | 499 | |
| Наминдикан | 199 | 2 410 | 466 | |
| Монокова | 156 | 1 500 | 446 | |
| праві притоки | ||||
| Велика Авланджа | 120 | 1 840 | 814 | |
| Кегалі | 228 | 10 600 | 721 | |
| Моланджа | 185 | 4 490 | 608 | |
| Уляган | 140 | 2 010 | 584 | |
| Олой | 471 | 23 100 | 360 | 113 (205 км)[5] |
| Кур'я | 222 | 5 150 | 260 | |
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат в басейні річки різко континентальний, субарктичний, де панує Сибірський антициклон з дуже холодними зимами і відносно жарким літом. Середньорічна температура повітря становить −12,8 °С, абсолютний мінімум зафіксований −61 °C, абсолютний максимум — +34 °C. Річна сума опадів — 240 мм.
Флора і фауна[ред. | ред. код]
Уздовж річки росте близько 550 видів судинних рослин. На прибережних схилах гір розповсюджений кедровий стланик, в острівних заплавах — зарості із чозенії і тополі, місцями — модрина, існування якої відбувається завдяки підрусловим талікам. Також є чагарникові форми — недотрога, седмічник, купир, пижмо, а також рясно плодоносять ягідні чагарники — дика смородина та шипшина.
На заболочених територіях ростуть уруть, кізляк і митник колимський, в мохових листяних — рідкісна хегемона та рододендрон золотистий.
В акваторії Омолона водяться східносибірський харіус, линок, вальок, чукучан, чир, нельма, бабець строкатоплавцевий, щука; в надзаплавних озерах — якутський карась і мересниця озерна.
На узбережжі річки зустрічаються 25 видів ссавців: кілька видів землерийок, летяги, бурундук, заєць-біляк, лемінги. Хижаки представлені бурими ведмедями, вовками, росомахами, лисицями, соболями, ласицями, горностаями, видрами.
У долині Омолона склалися відмінні умови для проживання лосів, де зафіксована їх рекордна щільність.
Населенні пункти[ред. | ред. код]
Береги Омолона малозаселені. Тут розташовано кілька невеликих населених пунктів, в тому числі і селище золотошукачів Мандриково, покинутих своїми мешканцями. Чи не єдине поселення із постійними жителями — село Омолон, розташоване за 595 км від гирла.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Річка Омолон на TopoMapper.com. витік[недоступне посилання], гирло[недоступне посилання]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Мы живем у хорошей реки [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] — «Крайний Север». Процитовано: 2013-05-15. (рос.)
- ↑ Государственный водный реестр РФ: Река Омолон [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-05-15 (рос.)
- ↑ Дані по водотоку річки Олой на сайті R-Arcticnet: пункт Утучан (205 км) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Річка Омолон // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Омолон в «Словарях и энциклопедиях на Академике» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
