Онезька затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Онезька губа)
Перейти до: навігація, пошук
Онезька затока (Онезька губа)
Узбережжя острова Кий
Узбережжя острова Кий
Розташування
Координати Координати: 64°18′ пн. ш. 36°51′ сх. д. / 64.300° пн. ш. 36.850° сх. д. / 64.300; 36.850
Прибережні країни Росія Росія
Море Біле море
Розміри
Площа поверхні 6630 км²
Середня глибина 16 м
Макс. глибина 36 м
Довжина 185 км
Ширина 50-100 км
Onega Bay Map.png


Оне́зька зато́ка (Онезька губа; рос. Онежский залив, Онежская губа) — затока Білого моря, лежить на крайньому півдні моря. Захищена від північних і північно-східних вітрів, затока вирізняється великою кількістю ясних, теплих днів. Берегова смуга моря добре прогрівається.

Розташування[ред.ред. код]

Вдається в берег між мисом Горболуцьким (65°10′04″ пн. ш. 37°02′39″ сх. д. / 65.16778° пн. ш. 37.04417° сх. д. / 65.16778; 37.04417) на Онезькому півострові на сході та мисом Маркнаволок (Мартнаволок; 65°08′58″ пн. ш. 34°40′46″ сх. д. / 65.14944° пн. ш. 34.67944° сх. д. / 65.14944; 34.67944) в Карелії на заході. Посередині входу до затоки лежать Соловецькі острови, які розділяють його на дві протоки: Східна Соловецька Салма та Західна Соловецька Салма. На сході входу до затоки лежить острів Жижгинський, відокремлений від материка протокою Жижгинська Салма. Плавання до портів Онега та Кем, за звичай, здійснюється лише за підтримки проведення лоцманом. Затока зв'язана Біломорсько-Балтійським каналом з Балтійським морем.

Характеристика[ред.ред. код]

Довжина затоки 185 км, ширина 50-100 км. Північно-східний берег затоки називається Онезьким берегом, південно-західний берег від гирла річки Онега до міста Кем — Поморським берегом, далі на північ тягнеться Карельський берег. Північно-західну частину Онезького берега іноді називають Лямецьким берегом. Узбережжя затоки поросло густим лісом, який окремими ділянками підходить до берегової смуги. Онезький берег переважно підвищений, складений з піску та глини, представлений болотистими рівнинами з терасами та моренами. Поморський берег майже весь низинний та кам'янистий. Між річкою Онега та Сумською губою до берега підступають пагорби, деякі миси, утворені їхніми схилами, високі та скелясті. На захід від Сумської губи берег низинний, пагорби біля берега спостерігаються лише в районі Кемської губи. Береги затоки, особливо Поморський, порізані численними бухтами та губами, більшість з яких мілководні, деякі з них повністю пересихають.

Глибини в більшій частині затоки менше 50 м. В середній частині є великі райони з глибинами менше 20 м. Узбережжя Онезького берег більш глибока, аніж Поморського. Дно нерівне, особливо в районі шхер Поморського берега.

Припливна течія направлена в затоку з північного сходу, біля Соловецьких островів розділяється на 3 потоки. Східний потік проходить по протоці Східній Соловецькій Салмі; середній — по протоці Анзерська Салма, вона потім зливається зі східним; західний потік направлений в затоку по протоці Західній Соловецькій Салмі, він потім розділяється на 2 гілки, одна з яких рухається в бік шхер, друга — в середину затоки, де зливається зі східним потоком. Висота припливів до 3 м.

Район входу до затоки, протоки між Соловецькими островами та північна частина затоки, особливо схід, не замерзають, а вкриваються дрейфуючим торосистим льодом. Льодом вкривається лише вершина затоки протягом 185 днів, але й тут він від сильного вітру скресає.

На західному березі, біля виходу в море Біломорсько-Балтійського каналу, лежить місто Бєломорськ; у впадання річки Кем — місто Кем, на південно-східному краї, у впадання річки Онега — місто Онега.

Річки[ред.ред. код]

В затоку впадають багато річок, найбільша з яких Онега, впадає у верхівку затоки. Річки, за звичай, несудноплавні, лише деякі з них доступні для суден з малою осадкою в гирлі. Перед гирлами річок лежать пересихаючі бари. Нижче подано список усіх річок та струмків із заходу на схід.

Острови[ред.ред. код]

Біля Поморського берега розкидано численні острови та кам'янисті банки, які утворюють смугу шхер. В середній частині затоки також лежать дрібні острови, найбільшими з яких є Великий Жужмуй та Малий Жужмуй. Більші острови поросли лісом, дрібні переважно без рослинності, складені із граніту і місцями вкриті шаром торфу.

Карелія[ред.ред. код]

Архангельська область[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]