Онищенко Сергій Іванович
| Сергій Іванович Онищенко | |||
|---|---|---|---|
| Народження |
23 лютого 1954 Чугуїв Харківська область | ||
| Смерть |
25 жовтня 2023 (69 років) Вінниця | ||
| Країна |
 Україна | ||
| Рід військ |
 Повітряні сили | ||
| Освіта | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна | ||
| Звання |
 Генерал-полковник | ||
| Командування | Повітряні Сили Збройних Сил України | ||
| Нагороди |
| ||
Сергій Іванович Онищенко (23 лютого 1954, Чугуїв, Харківська область - 25 жовтня 2023[1]) — український військовик. Генерал-полковник. Командувач Повітряних Сил Збройних Сил України (2010—2012).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 23 лютого 1954 року в місті Чугуїв на Харківщині у військовій родині: його батько – також льотчик[2]. У 1975 році закінчив Харківське вище військове авіаційне училище льотчиків. У 1983 Військово-повітряну академію ім. Ю.Гагаріна. У 1997 році Академію Збройних Сил України, факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня.
У 1975—1978 рр. — льотчик винищувального авіаційного полку.
У 1978—1980 рр. — службу проходив на посадах старшого льотчика, командира ланки, заступника командира авіаційної ескадрильї — штурмана винищувального авіаційного полку.
У 1983—1992 рр. — командир ескадрильї, заступника командира та командира винищувального авіаційного полку, заступника командира авіаційної дивізії.
У 1992—1993 рр. — обіймав посаду заступника начальника бойової підготовки управління Військово-Повітряних Сил України.
У 1993—1995 рр. — службу проходив на посадах заступника начальника управління бойової підготовки та військових навчальних закладів, заступника начальника бойової підготовки управління Військово-Повітряних Сил України.
У 1997—1998 рр. — командир винищувальної авіаційної дивізії.
У 1998—2002 рр. — командир 14-го авіаційного корпусу.
У 2002—2004 рр. — знятий з посади ( " Скнилівська трагедія") та понижений до посади заступника начальника Апарату управління бойової підготовки Головного командування Військово-Повітряних Сил ЗС України.
У 2004—2005 рр. — перший заступник Головнокомандувача Повітряних Сил ЗС України.
У 2005—2010 рр. — перший заступник командувача Повітряних Сил ЗС України.
З 12.08.2010[3] по 8 червня 2012[4] — командувач Повітряних Сил Збройних Сил України.
8 червня 2012[5] року знятий з посади та звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден Червоної Зірки.
- Орден Богдана Хмельницького ІІІ-го ст.
- багатьма медалями та відзнаками Міністерства оборони України.
- Нагороди Республіки Таджикистан.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пішов із життя екскомандувач Повітряних сил ЗСУ генерал-полковник Онищенко, Укрінформ, 26.10.2023
- ↑ Командування Повітряних Сил ЗСУ / Air Force Command of UA Armed Forces // facebook
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 814/2010 Про призначення С.Онищенка командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 385/2012 Про звільнення С.Онищенка з посади командувача Повітряних Сил Збройних Сил України. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 387/2012 Про звільнення С.Онищенка з військової служби. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Міністерства оборони України [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||
