Ономастика
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Онома́стика (від грец. óνομα — ім'я, назва) — наука, розділ мовознавства про власні імена об'єктів.
Ономастика — розділ мовознавства, який вивчає будь-які власні імена, історію їх виникнення, розвитку і функціонування.
Ономастика вивчає закономірності виникнення, розвитку, зміни, функціонування, поширення і структури власних імен у мові і мовленні, в літературній і діалектній сферах.
Предметом вивчення є такі групи власних імен:
- антропоніми (прізвища, прізвиська, псевдоніми),
- топоніми, гідроніми,
- зооніми, фітоніми,
- космоніми, астроніми,
- хрононіми, та ін.
[ред.] галузі ономастики
Ономастика, відповідно до категорій власних імен, має кілька розділів:
- топоніміка (вивчає власні імена географічних об'єктів),
- антропоніміка (досліджує власні імена людей),
- зооніміка (займається власними імена тварин) тощо.
Наймолодшою галуззю ономастики вважається когнітивна ономастика. Когнітивна ономастика — це поєднання когнітивної лінгвістики і ономастики, вивчає власні назви у ментальному лексиконі людини.
[ред.] Див. також
 |
Це незавершена стаття про імена, з ономастики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
