Ономастика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Онома́стика (від грец. óνομα — «ім'я», «назва») — наука, розділ мовознавства про сукупність власних (у більш вузькому сенсі - особистих) імен (онімів) об'єктів. Ономастика вивчає історію та закономірності їх виникнення, розвитку і функціонування, зміни, поширення і структури власних імен у мові і мовленні, в літературній і діалектній сферах.

Предмет ономастики[ред.ред. код]

Предметом вивчення є такі групи власних імен:

Галузі ономастики[ред.ред. код]

Ономастика, відповідно до категорій власних імен, має кілька розділів:

Наймолодшою галуззю ономастики вважається когнітивна ономастика. Когнітивна ономастика — це поєднання когнітивної лінгвістики і ономастики, вивчає власні назви у ментальному лексиконі людини.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Андрій Зубко. Українська ономастика: здобутки та проблеми
  • Авакумов О.В., Бучко Г.Е., Бучко Д.Г. та ін. Ономастика України першого тисячоліття нашої ери (Монографія)/Ін-т Укр. мови. Акад. наук України —К.:Наук.думка, 1992 - 283 с.
  • Историческая ономастика. — М., 1977.
  • Белецкий А. Лексикология и теория языкознания. Ономастика: Учеб. пособие. — К., 1972.
  • Карпенко Ю. Теоретичні засади розмежування власних і загальних назв. // Мовознавство. — 1974. — № 4.
  • Компан О. Ономастика як допоміжна історична дисципліна // Історичні джерела та їх використання. — К., 1966. — Вип. 2.
  • Ташицкий В. Место ономастики среди других гуманитарных наук // Вопросы языкознания. — 1961. — № 2.

Посилання[ред.ред. код]


icon Це незавершена стаття про імена та ономастику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.