Онтаріо (озеро)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Озеро Онтаріо Lake Ontario |
|
|---|---|
 |
|
| Розташування | |
| Координати | 43°30′ пн. ш.; 78°00′ зх. д. |
| Розміри | |
| Площа поверхні | 18 529 км² [1] |
| Висота над рівнем моря | 75 м [1] |
| Середня глибина | 86 м |
| Макс. глибина | 244 м [1] |
| Розмір | 311 x 85 км |
| Берегова лінія | 1 146 км |
| Об'єм | 1 639 км³ |
| Басейн | |
| Вливаються річки | Ніагара |
| Витікають річки | Ріка Святого Лаврентія |
| Країни басейну | Канада, США |
 |
|
Онтаріо,(англ. Ontario) озеро в Канаді та США, в групі Великих Озер, на висоті 75 м; 19,5 тис. км2, глибина до 236 м (криптодепресія); впадає Ніагара, витікає Ріка Святого Лаврентія; сполучене з озерами Ері та Гурон та з ріками Гудзон і Оттава каналами; становить частину Водного шляху Св. Лаврентія, Водного шляху Трент-Северен ; головні порти: Торонто, Гамільтон, Рочестер.
Зміст |
[ред.] Назва
Назва озера походить з мови індіанського племені Гуронів і позначає «Велике озеро». Пізніше і провинція Онтаріо стала називатися також. На старих картах можна побачити різні назви озера. На карті від (1662—1663) озеро називалося Ондіара (Ondiara). На Французких картах від 1912, створених військовим інженером Джоном-Баптистом (Jean-Baptiste de Couagne) озеро мала назву Фронтенак («Lac Frontenac»).
[ред.] Географічні данні
- Площа — 19,5 тис. км².
- Висота над рівнем моря — 75 м .
- Довжина берегової смуги — 1146 км.
- Довжина — 311 км.
- Ширина — 85 км.
- Глибина
- найбільша — 244 м
- середня — 86 м.
[ред.] Геологія
Озеро утворилось над м'якими Сілурійськими скелями під час Вісконсінського оледеніння. Льодовик розширив дольодовикове річище річки Онтаріо приблизно того ж напрямку. Льодовикова морена залишилась в центральній і західній частині штату Нью-Йорк і загатило давню долину річки Святого Лаврентія, таким чином, рівень озера знаходилося на високому рівні. Це положення відомо, як озеро Ірокезів. Протягом того часу озеро скидало воду через сучасні Сіракузи, Нью-Йорк у Мохаук-рівер.Стару берегову лінію, яка була створена протягом цієї стадії озера, може легко визначити (зараз сухими) пляжами і пагорбами від 15 до 40 км. на південь від сучасної берегової лінії.
Коли льодовик остаточно розтанув у долини Святого Лаврентія, рівень долини був нижче за рівень моря, і озеро стало ненадовго затокою океану. Поступово земля підвелася від навантаження близько 2000 м. льоду. Ще йде підйом грунту до 30 см за сторіччя в області Святого Лаврентія. Найбільше має підйом північний бік озера. Тому ліжко озера поступово нахиляє на південь, заливаючи південний берег і перетворюючи річкові долини на бухти. Як північні, так і береги півдня мають ерозію берегової лінії, але нахил підсилює цей ефект на південному березі.
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ а б в Wright, John W. (ed.). The New York Times Almanac, вид. 2007 (2006), Penguin Books. ISBN 0-14-303820-6.
