Опатія
| Опатія хорв. Opatija |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Панорама Опатії (2002) | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна | ||||
| Регіон | Приморсько-Ґоранська жупанія | |||
| Населення | 12 719 (2001) | |||
| Поштові індекси | 51 410 | |||
| Географічні координати | 45°20′05″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д. / 45.33472° пн. ш. 14.43222° сх. д.Координати: 45°20′05″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д. / 45.33472° пн. ш. 14.43222° сх. д. | |||
| Висота над рівнем моря | 0 м | |||
| Міста-побратими | див. тут | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.opatija.hr | |||
| Мер міста | Іво Дуймич | |||
Опа́тія (хорв. Opatija, італ. Abbazia) — курортне місто в Хорватії, на північному сході півострова Істрія, на березі затоки Кварнер Адріатичного моря. Населення власне міста — 7 850 осіб, муніципалітету — 12 719 осіб (2001).
Опатія примикає з заходу до Рієки. Відстань по автодорогах до Пули — 82 км, до італійського Трієста — 90 км.
Попри те, що географічно Опатія розташована на півострові Істрія, адміністративно вона належить до Приморсько-Ґоранської жупанії.
Назва міста походить від слова «абатство» (хорв. Opatija, італ. Abbazia). Ім'я місту дало старовинне абатство Сан-Джакомо-делла-Прилуча, пізніше переобладнана на віллу.
Зміст |
Курорт [ред.]
Опатія є дуже популярним курортом. М'який клімат, гарні краєвиди, лаврові ліси навколо міста приваблюють сюди велику кількість туристів.
Ця ділянка істрійського узбережжя ще з венеціанських часів була улюбленим місцем для відпочинку знаті. Піку популярності ця місцина досягла в австро-угорську добу (Істрія була віддана Австро-Угорщині після падіння Венеціанської республіки в 1797 році). У 1889 імператор Франц-Йосиф офіційно проголосив Опатію курортом, єдиним на той час в Австро-Угорщині. Перший готель у місті — «Кварнер» був побудований у 1884 році.
Численні готелі і вілли кінця XIX — початку XX століття у теперішній час відреставровані і надають місту особливого шарму.
Пам'ятки [ред.]
- Вілла Аньйоліна — шикарна вілла, побудована в 1844 році.
- Опатійський лунгомар — прибережний маршрут завдовжки 12 км з гарними видами. З XIX століття він користувався популярністю у відпочивальників-аристократів.
- Церква Благовіщення — в неороманському стилі. Побудована в 1906 році.
- Церква св. Якова — побудована на фундаменті бенедиктинського монастиря XV століття.
- Статуя «Дівчина з чайкою» — встановлена на березі моря в 1956 році, відтоді є одним з найбільш упізнаваних символів міста.
Персоналії [ред.]
В Опатії народився винахідник валіуму Лео Штернбах (1908–2005). У місті помер Теодор Більрот (1829–1894).
На відпочинку в Опатії (Аббації) бували австрійський композитор і диригент Густав Малер (1860–1911), один з найбільших симфоністів кінця XIX — початку ХХ ст.ст., Еріх Марія Ремарк (1898-1970), один з найвідоміших німецьких письменників XX століття.
Міста-побратими [ред.]
Опатія має побратимські відносини з[1]:
Італія — Кастель-Сан-П'єтро-Терме;
Словенія — Ілірська Бистриця (Ilirska Bistrica);
Угорщина — Балатонфюред;
Італія — Карманьола;
Австрія — Бад-Ішль.
Галерея [ред.]
Виноски [ред.]
- ↑ «Opatija's Twin towns — Sister cities». © 2004–2011 Opatija.net.
Джерела та посилання [ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Опатія- Офіційна веб-сторінка міста (хор.)
- Туристичний сайт про місто (хор.) (англ.) (нім.) (італ.)
- Докладна стаття про історію міста (PDF) (рос.)
|
||||||||
