Оператор імпульсу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оператор імпульсу - квантовомеханічний оператор, відповідний імпульсу в класичній механіці, який визначається формулою
,
де
- зведена стала Планка,
- оператор Гальмільтона, i - уявна одиниця.
Власні функції та власні значення [ред.]
Власними функціями оператора імпульсу є функції
,
де
- дійсний вектор, який називають хвильовим вектором.
,
тому власні значення оператора імпульсу
. Значення хвильового вектора також відіграє роль квантового числа, яким можна індексувати хвильові функції.
Комутаційні співвідношення [ред.]
Для кожної з компонент оператора імпульсу справедливо:
,
де
- будь-яка функція.
Тому:
.
Це комутаційне співвідношення центральне для квантової механіки - з нього виводяться усі інші. Різні компоненти оператора імпульсу комутують між собою, а також із «не своїми» координатами, наприклад:
,
.
Джерела [ред.]
- Білий М. У., Охріменко Б. А. Атомна фізика. — К.: Знання, 2009. — 559 с.
- Федорченко А. М. Квантова механіка, термодинаміка і статистична фізика // Теоретична фізика. — К.: Вища школа, 1993. — Т. 2. — 415 с.
- Юхновський І. Р. Основи квантової механіки. — К.: Либідь, 2002. — 392 с.

,
,
,
,
.
,
.