Операція «Чикаго»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Операція «Чикаго»
Mission Chicago
Нормандська повітрянодесантна операція
Нормандська операція
Військово-транспортний літак C-47 74-ї транспортної групи на аеродромі Королівських ВПС Олдермаст
Військово-транспортний літак C-47 74-ї транспортної групи на аеродромі Королівських ВПС Олдермаст

Військово-транспортний літак C-47 74-ї транспортної групи на аеродромі Королівських ВПС Олдермаст
Дата: 6 червня 1944
Місце: півострів Котантен, Нормандія, Франція
Результат: успіх місії
Сторони
США США Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
генерал-майор Максвелл Д.Тейлор підполковник Фрідріх фон дер Хайдт
Військові сили
155 в/сл, 1 бульдозер, 16 x 57-мм гармат, 25 автомашин

Підготовка
Атлантичний вал — «Бадігард» — «Цеппелін» — «Фортитьюд» — «Тайгер»
Повітряний десант та спецназ
«Дінгсон» — «Джедбург» — «Титанік»
 — «Тонга» — Десант на Нормандію
Висадка морського десанту
Операція «Нептун» — «Сорд» — «Джуно» — «Голд» — «Омаха» — «Юта» — Пуент-дю-Ок — «Гамбіт»
Нормандська операція
Американський сектор
Карантан — Шербур —
Британсько-канадський сектор
Кан — Бревіль — «Перч» — Віллер-Бокаж — «Епсом» — «Чарнвуд» — «Юпітер» — «Гудвуд» — «Атлантик» — «Марлет» —Верр'єр
Прорив
«Кобра» — «Спрінг» — «Блюкот» — «Тоталайз» — «Льєж» — «Трактабл» — Висота 262 — Фалезький котел — Брест — Париж
Дії на морі

«Плуто» — «Малберрі» — Уессан — «Чорні каміння»
Планери після висадки десанту

Опера́ція «Чика́го» (англ. Mission Chicago) — одна зі складових Нормандської повітрянодесантної операції, яка була проведена американськими повітрянодесантними військами 6 червня 1944 на території Франції в ході висадки військ союзників в Нормандії.

Головним завданням операції ставилося проведення десантування посадочним способом планерів з підкріпленнями 101-ї повітрянодесантної дивізії на узбережжя Нормандії.

Десантування 101-ї дивізії — місія «Чикаго»[ред. | ред. код]

Серія Підрозділ Формування ВТА Кіл-сть
літаків C-47		 Кіл-сть
планерів		 Аеродром зльоту Площадка приземлення Час десантування
27 2 зенабатр 81-го зенад;
інженерні підр-ли;
підр-ли 327-го планерного полку:
* штаб полку;
* протитанковий взвод;
* рота зв'язку;
* штабна рота		 434-та тактична група ВТА 52 52 CG-4 Олдермаст
(база ВПС)		 LZ E 04:00

Операції «Чикаго» та «Детройт»[ред. | ред. код]

Із настанням світанку союзники здійснили спробу посилити десант, висадивши двома місіями «Чикаго» (для 101-ї дивізії) та «Детройт» (для 82-ї дивізії) планерний десант. Кожний ешелон мав у своєму складі по 52 планери Waco CG-4, якими на поле бою доставили протитанкову артилерію та підкріплення для посилення протитанкової оборони десантників на полі бою. Місії піднялися в повітря, коли літаки з основними силами десанту були ще на шляху до районів бойових дій. Місія «Чикаго» мала успіх, майже 92 % військ приземлилося в радіусі 3 км від центру визначеної зони.

Операція «Чикаго», що стала 27-м етапом десантної операції, злетіла вночі о 01:19 з військово-повітряної бази королівських ВПС Олдермастон та вирушила на південь, маючи на борту 155 десантників, бульдозер, 16 57-мм протитанкових гармат, 25 автомашин типу «Джип», 2,5 тони боєприпасів та 11 тон вантажів, у тому числі потужну радіостанцію SCR-499 дивізійної ланки для КП 101-ї дивізії[1].

Після перешикування для перельоту морем у бойовий порядок стрій взяв курс на Нормандію, прямуючи на плацдарм «Юта». Під вогнем противника із землі один із транспортників звалився вниз біля Пон-лаббе, потягнувши за собою планер. Ще 7 літаків із планерами зазнали серйозних пошкоджень. Літаки продовжували рух в напрямку зони приземлення LZ E та невдовзі почали відчіпляти планери. Зона приземлення LZ E знаходилася поруч із зоною приземлення 506-го полку DZ C. О 03:54 49 планерів із 52 здійснили посадку на землю Франції у визначеному районі. Наведення транспорту здійснювалося за допомогою радіомаяка «Еврика» та галогенних вогнів, що чітко позначали межі майданчику. 6-ти планерам вдалося приземлитися влучно в межах поля, 15 — на незначній відстані від LZ E, 10 — на поле біля Форгез, а 18, що залишилися — за винятком 1 — приземлилися східніше на відстані 3 км. Техніці вдалося сісти достатньо вдало, незважаючи на пошкодження, отримані через зіткнення з деревами, в основному тими літаками, що приземлилися поза межами зони, більшість десантників не отримала значних травм та вантажі були цілі. Проте на борту одного з планерів внаслідок жорсткої посадки планера розбився заступник командира 101-ї повітрянодесантної дивізії бригадний генерал Дон Пратт, що відповідав за організацію взаємодії з військами, які висаджувалися з моря. Загальні втрати становили 5 загиблих, 17 поранених та 7 зниклих безвісти[1]. До світанку командування дивізії організувало збір планерного десанту та доставку їх до місця призначення.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lt.Gen.Edward M. Flanagan Jr., USA (Ret). A Combat History of American Airborne Forces. — New York : Ballantine Books, 2003. — С. 159-204. — ISBN 0-89141-688-9. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Blair, Jr, Clay. Ridgway's Paratroopers: The American Airborne in WW II. — New York : Doubleday, 1985. — 588 с. — ISBN 0385278888. (англ.)
  • Hastings Max. Overlord: D-Day and the Battle for Normandy. — Simon and Shuster(JUV), 1985. — 396 с. — ISBN 0671554352. (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Warren, Airborne Operations, 61-65
ОпераціїКлючові об'єктиОсновні учасники
(формування та люди)		Див. також

Формування:



Особи:

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Операція_«Чикаго»&oldid=34821405