Операція «Шінгл»
| Операція «Шінгл» Operation Shingle |
|||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Італійська кампанія | |||||||
 Висадка американського морського десанту біля Анціо. Січень 1944 |
|||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
 США Велика Британія Канада |
.svg){kind=small} Третій Рейх Італійська соціальна республіка |
||||||
| Командувачі | |||||||
| Гаролд Джордж Александер Марк Вейн Кларк Джон Портер Лукас Лучіан Траскотт |
генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг Еберхард фон Маккензен |
||||||
| Військові формування | |||||||
| Сухопутний компонент 5-а армія (США) * VI корпус (США) * II корпус (США) |
Вермахт * 76-й танковий корпус * 1-й парашутний корпус |
||||||
| Військові сили | |||||||
| 22 січня 1944: 36 000 о/с 2 000 бойових машин Наприкінці травня: 150 000 о/с 1 500 гармат та мінометів |
22 січня 1944: 20 000 о/с Вермахту 5 італійських батальйонів (4 600 о/с) Наприкінці травня: 135 000 о/с Вермахту 2 італійських батальйони |
||||||
| Втрати | |||||||
| 43 000 бойові втрати (7 000 загиблих, 36 000 поранених та зниклих безвісти)[1] |
40 000 бойові втрати (5 000 загиблих, 30 500 поранених та зниклих безвісти, 4 500 полонених)[1] |
||||||
|
|
|---|
|
Середземномор'я
U-boot — Мальта — Мальтійські конвої — «Есперо» — «Катапульта» — Калабрія — Спада — Пассеро — Таранто — Отранто — «Уайт» — Спартівенто — «Іксес» — «Абстеншіон» — Суда-Бей — Матапан — «Таріго» — Крит — «Дуїсбург» — Бон — Сидра (1941) — Александрія — Сидра (1942) — «Календа» — «Хапун» — «Вігорос» — «П'єдестал» — «Егрімент» — Тулон — Скеркі-Бенк — Алжир — «Сігно» — Бугаро — Ла-Сьйота Північна Африка Греція (1940) — Югославія — Греція (1941) Ірак — Сирія-Ліван — Іран Італія — Додеканес |
|
|
|---|
Операція «Шінгл» (англ. Operation Shingle) — морська десантна операція, що була проведена американськими та британськими військами з висадки морського десанту в районі італійських міст Анціо та Неттуно за часів Другої світової війни. Десантна операція під командуванням генерал-майора Джона П. Лукаса мала за мету висадки військ союзників в тиловій смузі німецьких військ за Зимовою лінією поблизу Риму.
Спочатку висадка десанту в цьому місці пройшла з успіхом, німці опинилися не готовими до проведення протидесантної операції. Однак, географічні умови плацдарму були дуже складними, район був оточений осушеними болотами та передгір'ям Апенінських гір й подальше просування англо-американських військ залежало від рішучих та ініціативних дій командування сил вторгнення, а також елементів несподіванки і стрімкості, з якою союзники могли прорватися із захоплених плацдармів, поки німці зможуть адекватно відреагувати. Будь-яка затримка призводила до окупації гір військами Вермахту та блокуванням сил вторгнення на узбережжі.
Початкова висадка військ на беріг вдалася без опору з боку німецьких чи італійських військ й патрульний джип дійшов до околиці Риму доповівши про відсутність військ противника. Незважаючи на цю доповідь, генерал Лукас, який мало вірив в успіх запланованої операції продемонстрував надмірну застережливість, й проігнорувавши елемент несподіванки, своїм наказом затримав просування своїх військ на кілька днів, поки укріпляв захоплені позиції й не переконався в тому, що його війська готові до подальшого просування.
Доки війська західних союзників гаяли час, укріплюючись на захопленому узбережжі, генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг, головнокомандувач німецькими військами на італійському театрі дій, без коливань скористався ваганнями супротивника й перекинув усі свої резерви й створив потужне кільце оборони навколо плацдарму, зосереджуючи опорні пункти на гірських гребенях, де його артилеристи мали чітке уявлення про кожну ціль на береговій лінії. Німці зупинили роботу дренажних насосів і затопили осушені болота морською водою. Повністю ігноруючи протести італійців, Кессельрінг таким чином відновив солонувате середовище, в якому процвітали комарі й утворив умови для епідемії малярії. Між тим, протягом тижня, поки союзники збиралися з силами, постійний артилерійський вогонь вівся по всьому на пляжі, болотах, гавані, що було помітно на пагорбах.
Через місяць важкої, але безрезультатної боротьби генерал Лукас був звільнений з посади і відправлений додому, його змінив генерал-майор Лучіан Траскотт. Нарешті у травні, після того, як союзники зосередили в 4 рази більше військ, вони спромоглися прорватися із зони висадки, але, замість того, щоб вирвавшись на оперативний простір, вдарити в тил 10-ій німецькій армії, що билася при Монте-Кассіно, Траскотт за наказом М. В. Кларка повернув свої війська на північний захід у бік Риму, який був захоплений 4 червня. В результаті, основні сили німецької 10-ої армії були в змозі відійти з-під Монте-Кассіно і приєднатися до решти сил Кессельрінга північніше Риму, перегрупуватися і організувати запеклий опір на оборонних позиціях Готської лінії оборони.
.
Зміст |
Історія операції [ред.]
Наслідки проведення операції [ред.]
Див. також [ред.]
- Операція «Барклай»
- Операція «Мінсміт»
- Лінія Густава
- Салернська повітряно-десантна операція
- Сицилійська повітряно-десантна операція
- Битва при Монте-Кассіно
- Висадка союзників в Італії
Джерела [ред.]
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Операція «Шінгл» |
- A German defence Area on the Anzio Front // Intelligence Bulletin. — Т. 2. — (July 1944) (11). Переглянуто: 2008-09-26.
- Kappes, Irwin J. (2003). «Anzio - The Allies' Greatest Blunder of World War II». militaryhistoryonline.com website. Процитовано 2008-09-26.
- Woodruff William The Battle for Anzio (PDF) // JFQ Forum. — (1995) (Summer 1995 issue). Переглянуто: 2008-09-26.
- Anzio Beach head — contemporary film footage
- The official history of the 1st Battalion of the London Irish Rifles containing an account of its participation in the Anzio battle
Література [ред.]
- Atkinson, Rick (2008). The Day of Battle: The War in Sicily and Italy, 1943-1944. The Liberation Trilogy. New York: Henry Holt & Co.
- Blumenson, Martin (2000 (reissue from 1960)). «Chapter 13: General Lucas at Anzio». У Kent Roberts Greenfield. Command Decisions. United States Army Center of Military History. CMH Pub 70-7.
- King, Dr Michael J. (1985) [1985]. «Chapter 4». Rangers: Selected Combat Operations in WWII. Leavenworth Papers No.11. Leavenworth, Ks: US Army Command and General Staff College.
- Clark, Lloyd (2006). Anzio: The Friction of War. Italy and the Battle for Rome 1944. Headline Publishing Group, London. ISBN 978 0 7553 1420 1.
- d'Este, Carlo (1991). Fatal Decision: Anzio and the Battle for Rome. New York: Harper. ISBN 0060158905.
- Lamson, Maj. Roy, Jr.; Conn, Dr. Stetson (1948). Anzio 22 January - 22 May 1944. American Forces in Action Series. Washington: United States Army Center of Military History. CMH Pub 100-10.
- Laurie, Clayton D. (1994). Anzio 1944. WWII Campaigns. Washington: United States Army Center of Military History. ISBN 0-16-042084-9. CMH Pub 72-19.
- Majdalany, Fred (1957). Cassino: Portrait of a Battle. London: Longmans, Green & Co Ltd. OCLC 536746.
- Mathews, Sidney T. (2000) [1960]. «Chapter 14: General Clark's Decision To Drive on Rome». У Greenfield, Kent Roberts. Command Decisions. Washington: United States Army Center of Military History. CMH Pub 72-7.
- Muhm, Gerhard. «German Tactics in the Italian Campaign». Процитовано 2007-07-26.
- Muhm, Gerhard (1993). La Tattica tedesca nella Campagna d'Italia, in Linea Gotica avanposto dei Balcani, (Hrsg.) (вид. Edizioni Civitas). Roma: Amedeo Montemaggi.(італ.)
- Gliederung und Kriegstagebuck 14. Armee (From January to May 1944) (War diary of 14th German Army Corps).(нім.)
