Операція мінімізації
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
В теорії рекурсії, операція мінімізації, або μ-оператор - це рекурсивний оператор, який при застосуванні до певної обчислюваної функції f, дає обчилювану функцію яка при суперпозиції себе в f дає нуль.
Для функції
,
і- для всіх
,
визначена та
.
| Тобто оператор мінімізації з функції дає нам функцію - константу (а просто константу давати не може, бо означення рекурсивного оператора заважає?), яка дає нам найменший набір значень (чи одне значення?) для яких функція - аргумент приймає значення нуль? |
Інші варіанти означень [ред.]
M(g(x1,x2,...,xn,y)) дорівнює найменшому значенню y такому що g(x1,x2,...,xn,y)=0.
Або, якщо сформулювати інакше, то M ставить у відповідність (n+1)-арній функції g, n-арну функцію f, яку позначають M(g), що задається так:
Для всіх y від 0 до нескінченності обчислюємо значення g(x1,x2,...,xn,y). Для першого y такого що g(x1,x2,...,xn,y)=0 присвоюємо f(x1,x2,...,xn)=y.
Посилання [ред.]
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2011) |

,![\mu y\left[f(y)=0\right]=z](http://upload.wikimedia.org/math/8/d/2/8d27502a63a91aeb537f8a255c04742e.png)
і
,
визначена та
.