Опитне (Покровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Опитне
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район Покровський район
Громада Авдіївська міська громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Опитне 
Основні дані
Населення 755
Поштовий індекс 86081
Телефонний код +380 6236
Географічні координати 48°05′46″ пн. ш. 37°43′22″ сх. д. / 48.09611° пн. ш. 37.72278° сх. д. / 48.09611; 37.72278 (Опитне)Координати: 48°05′46″ пн. ш. 37°43′22″ сх. д. / 48.09611° пн. ш. 37.72278° сх. д. / 48.09611; 37.72278 (Опитне)
Висота над рівнем моря 207 м
Водойма р. Водяна


Відстань
Найближча залізнична станція: Авдіївка
Селищна влада
Адреса вул. Молодіжна, 5, м. Авдіївка, 86063, Покровський район Донецька область
Голова селищної ради Добряк Сергій Вікторович
Карта
Опитне. Карта розташування: Україна
Опитне
Опитне
Опитне. Карта розташування: Донецька область
Опитне
Опитне
Мапа

Опитне у Вікісховищі

О́питне — селище Авдіївської міської громади Покровського району Донецької області, в Україні. Населення становить 755 осіб.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до Ясинуватої становить близько 15 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Землі села межують на півночі з Авдіївкою Донецької області, а на півдні через E50 з Донецьким міжнародним аеропортом (Київський район Донецька).

До початку війни на сході України селище вважалось елітною околицею Донецька з населенням більше 855 чоловік. Станом на серпень 2019 в селищі залишилось 38 чоловік.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Назва селища походить від Донецької овоче-баштанної дослідної станції, яка була на території сучасного населеного пункту і спеціалізувалася на вирощуванні різноманітних сільськогосподарських культур[2].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

Упродовж російсько-української війни на сході України селище потрапило до зони бойових дій[3].

7 серпня 2014 року автомобіль УАЗ-3151, яким керував солдат Збройних сил України Алдошин Максим Олександрович (1991—2014), потрапив поблизу селища в засідку терористів, внаслідок чого воїн зазнав важких поранень і помер у військовому шпиталі міста Покровськ[4], помер майор юстиції Михайло Кондратьєв.

6 листопада 2014 року бійці Добровольчого українського корпусу та 93-ї окремої механізованої бригади повернули селище під контроль України[5]. Вранці 12 листопада від розриву міни під час обстрілу біля Опитного загинув солдат 93-ї бригади Богдан Муштук.

23 січня 2015 року під час бойових дій у населених пунктах Опитне та Водяне українські військові знищили батальйон бойовиків, а саме більше 50 терористів, 5 осіб взято в полон, захоплено 2 БМП противника, знищено 4 танки, автомобільна техніка та набої[6]. 19 лютого під мінометним обстрілом загинув сержант 90-го батальйону Андрій Горбенко.

20 березня 2015 у районі аеропорту Донецька під час бойового зіткнення в районі спостережного поста біля села Опитне, потрапивши в засідку російських диверсантів і прикриваючи своїх побратимів, загинув старшина Максим Ридзанич.

7 квітня при обстрілі терористами загинув старший солдат батальйону «Київська Русь» Віктор Гуменюк та солдат Олег Тимко.

24 квітня при виконанні бойового завдання поблизу Опитного загинув старшина 11-го батальйону Олександр Сидоренко.

28 квітня 2015-го снаряд потрапив у кімнату, де відпочивали бійці, — один загинув, п'ятеро зазнали поранень. 1 травня від ран помер другий вояк — старший сержант 11-го мотопіхотного батальйону Олександр Бобок, не приходячи до тями.

11 травня 2015-го загинув поблизу Опитного під час виконання бойового завдання — підрив на вибуховому пристрої — старший солдат батальйону «Кривбас» Дмитро Астапов, згодом від смертельних травм — солдат 11-го батальйону Олександр Стрельчук.

28 травня під час мінометного обстрілу російськими терористами загинув солдат 93-ї бригади Роман Атаманюк, ще один вояк поранений. 12 червня в районі Донецького аеропорту під час виконання бойового завдання військовики 93-ї бригади їхали з села Водяне до селища Опитне, близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні, машина згоріла. Тоді загинули старший лейтенант Олександр Цисар, молодший лейтенант Олег Угринович та солдат Степан Загребельний, ще 5 бійців потрапили до шпиталю. 11 липня 2015 року під час бойового чергування на позиції під Опитним внаслідок ворожого обстрілу з гранатомету зазнав травм, несумісних з життям, солдат роти «Карпатська Січ» Леонід Москотін.

15 травня 2016-го у боях під Опитним загинув український вояк[7], 16 травня — загинуло 4 та поранено 4 терористів[8].

У серпні 2019 року в селищі почали проводити капітальний ремонт семи будинків. Волонтери домовились з представниками української влади та «представниками так званої „ДНР“» про збереження режиму тиші на час ремонту[1].

У листопаді 2022 року до півдня села підійшли російсько-окупаційні війська. Однак село трималося під українським стягом.11 листопада в результаті боїв із Семенівським батальйоном 1 бригади «ДНР» і Батальйона Спарта ЗСУ були витиснуті із села.

11 вересня 2023 року частина села була звільнена https://portal.lviv.ua/news/2023/09/11/zsu-zvilnyly-chastynu-opytnoho-minoborony

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 755 осіб, з них 23,58 % зазначили рідною українську мову, 76,29 % — російську, а 0,13 % — вірменську[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б 20 дней тишины на капремонт: как в Песках и Опытном впервые за пять лет войны восстанавливают дома. Свои.City (рос.). Процитовано 12 серпня 2019.
  2. Міста і села України. Донеччина. 2008
  3. Біля Донецька під удар артилерії сил АТО потрапили новоприбулі російські військові
  4. Хто, якщо не я!. Рідне Прибужжя. 11 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
  5. Українські військові звільнили Опитне від терористів (Відео). 24tv.ua. 8 листопада 2014. Процитовано 6 травня 2015.
  6. Міноборони: Українські військові знищили понад півсотні терористів
  7. В Опитному загинув український військовий
  8. На Донбасі загинули 9 російських військових, ще 14 поранені
  9. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 травня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]