Опорно-рухова система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Опорно-рухова система (синоніми: опорно-руховий апарат, кістково-м'язова система, локомоторна система, скелетно-м'язова система) — комплекс структур який утворює каркас, надає форму організму, дає йому опору та забезпечує захист внутрішніх органів і можливість пересування в просторі.[1]

Опорно-рухова система людини[ред.ред. код]

Опорно-рухова система людини — функціональна сукупність кісток скелета, їх з'єднань (суглобів і сінартрозів), і соматичної мускулатури з допоміжними пристосуваннями, які здійснюють за допомогою нервової регуляції локомоції, підтримання пози, міміки та інших рухових діях, поряд з іншими системами органів утворює людське тіло.

В англомовній літературі застосовують близькі за значенням терміни: скелетно-м'язова система та локомоторна система.

Науки, що вивчають опорно-рухову систему людини[ред.ред. код]

Функціональна анатомія[ред.ред. код]

Руховий апарат людини — це саморушний механізм, який складається з 400 м'язів, 206 кісток і декількох сотень сухожиль. Більшість кісток скелету з'єднане рухомо за допомогою суглобів. Одним кінцем м'яз прикріплюється до однієї кістки, утворюючи суглоб, іншим кінцем — до іншої кістки.

Функції рухового апарату[ред.ред. код]

Рухова функція можлива лише за умови взаємодії кісток і м'язів скелета, тому що м'язи приводять в рух кісткові важелі. При скороченні м'яз призводить кістки в рух. Завдяки м'язам протилежної дії кістки можуть не тільки здійснювати ті чи інші рухи, але й фіксуватися відносно один одного.

Кістки та м'язи беруть участь в обміні речовин, зокрема в обміні кальцію та фосфора.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стаття «Опорно-рухова система» в словнику з природничих наук «Глоссарій.ру»