Оптична вісь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оптична вісь — загальна вісь обертання поверхонь, що складають центровану оптичну систему (лінзу, фотографічний об'єктив).
Для лінзи або опуклого чи випуклого дзеркала, оптична вісь — це пряма, яка є віссю симетрії поверхонь заломлення лінзи чи поверхні віддзеркалення дзеркала, і проходить через центри цих поверхонь перпендикулярно до них.[1] Оптична система, утворена сферичними, зокрема, плоскими, поверхнями, називається центрованою, якщо центри всіх поверхонь знаходяться на одній прямій. Ця пряма називається оптичною віссю системи.[2][1]
Джерела інформації [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- ↑ а б А. М. Прохоров, ред. (1992). Физическая Энциклопедия, т. 3. Большая Российская Энциклопедия. с. 441. ISBN 5-85270-034-7.
- ↑ И. В. Савельев (1970). Курс общей физики, т. ІІІ. М. «Наука». с. 37.
- ГОСТ 7427-76. ГЕОМЕТРИЧЕСКАЯ ОПТИКА. Термины, определения и буквенные обозначения. - М.: Издательство стандартов, 1988. (рос.)
- Значение слова "Оптическая ось" в Большой Советской Энциклопедии (рос.)
Див. також [ред.]
 |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
