Оптична вісь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оптична вісь — загальна вісь обертання поверхонь, що складають центровану оптичну систему (лінзу, фотографічний об'єктив).
Для лінзи (або опуклого чи впуклого дзеркала), оптична вісь — це пряма, яка є віссю симметрії переломляючих поверхней лінзи чи віддзеркалюючої поверхні дзеркала, і проходить через центри поверхонь перпендикулярно до них.[1] Оптична система, утворена сферичними (зокрема, плоскими) поверхнями, називається центрованою, якщо центри всіх поверхонь знаходяться на одній прямій. Ця пряма називається оптичною віссю системи.[2]
- У кристалах, оптична вісь — це напрям, вздовж якого швидкості розповсюдження звичайного та незвичайного променів рівні. В цьому напрямі не спостерігається явище двозаломлення променів. Розрізняють опитчні вісі першого роду (бірадіалі), вздовж яких рівні променеві швидкості, і другого роду (бінормалі) вздовж яких рівні нормальні швидкості.[1]
[ред.] Джерела інформації
- ↑ а б А. М. Прохоров Физическая Энциклопедия, т. 3 (1992), Большая Российская Энциклопедия. ISBN 5-85270-034-7.
- ↑ И. В. Савельев. Курс общей физики, т. ІІІ (1970), М. «Наука».
- ГОСТ 7427-76. ГЕОМЕТРИЧЕСКАЯ ОПТИКА. Термины, определения и буквенные обозначения. - М.: Издательство стандартов, 1988. (рос.)
- Значение слова "Оптическая ось" в Большой Советской Энциклопедии (рос.)
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
[ред.] Дивіться також
 |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
