Опєкушин Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Михайлович Опєкушин
Александр Михайлович Опекушин
Opekushin.jpg
Дата народження 16 (28) листопада 1838(1838-11-28)
Місце народження Свєчкіно, Ярославська губернія Російської імперії
Дата смерті 4 березня 1923(1923-03-04) (84 роки)
Місце смерті Рибниця, Ярославська область РРФСР
Національність Росіянин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Жанр скульптор
Навчання Імператорська академія мистецтв
Вплив Михайло Микешин

Олекса́ндр Миха́йлович Опєку́шин (*16 (28) листопада 1838(18381128), Свєчкіно, Ярославська губернія Російської імперії — †4 березня 1923, Рибниця, Ярославська область РРФСР) — відомий російський скульптор.

Олександр Опєкушин народився 16 листопада 1838 року у селі Свєчкіно Ярославської губернії Російської імперії. Освіту здобув у Малярській школі товариства заохочення художників та у скульптурній майстерні у Санкт-Петербурзі під керівництвом професора Д. Йенсена.

Після цього навчався у Петербурзькій імператорській академії мистецтв, котра у 1864 році присвоїла йому звання некласного художника за скульптурні ескізи «Велізарій» та «Амур і Психея». У 1869 році був підвищений у званні до класного художника 2 ступеня, а у 1870 році — до класного художника 1 ступеня за бюст Шувалової та за сім колосальних фігур, виліплених для петербурзького монументу імператриці Катерині ІІ. У 1874 році був наділений званням академіка (за бюст цесаревича Миколи Олександровича та статую Петра І).

За перший період своєї творчості Опєкушин створив немало орнаментальних ліпних робіт для споруд Санкт-Петербурга та був одним із головних співробітників Михайла Микешина у роботі по створенню та реалізації створеного цим майстром монументу Катерині ІІ.

Для Всеросійської промислової виставки 1882 року у Москві створив спільно з Михайлом Микешиним та архітектором Дмитром Чичаговим дві парні скульптурні композиції «Волга» та «Нафта». У 1898 році створив пам'ятник імператору Олександру ІІ біля південної стіни Кремля (пам'ятник не зберігся), а у 1912 — імператору Олександру ІІІ біля храму Христа Спасителя (так само не зберігся).

З-поміж робіт Опєкушина найвідомішими є: пам'ятник адміралу Грейгу у Миколаєві, пам'ятники Олександру Пушкіну у Москві (відкритий у 1880 році), Санкт-Петербурзі (1884) та Кишиневі (1885), Карлу фон Беру у Тарту (1886) та Михайлу Лермонтову у П'ятигорську (1889).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела інформації[ред.ред. код]

  • Беляев Н., Шмидт Н. А. М. Опекушин. — М.: Искусство, 1954.
  • Суслов И. М. А. М. Опекушин. Жизнь и творчество. — Ярославль: 1968.
  • Давыдова О. А. Академик из крепостных. Очерк об А. М. Опекушине. — Ярославль: 1991.