Опєкушин Олександр Михайлович
| Олександр Михайлович Опєкушин | ||||
|---|---|---|---|---|
| Александр Михайлович Опекушин | ||||
 | ||||
| Народження |
16 (28) листопада 1838 Свєчкіно, Ярославська губернія Російської імперії | |||
| Смерть | 4 березня 1923 (84 роки) | |||
| Рибниця, Ярославська область РРФСР | ||||
| Національність | Росіянин | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Жанр | скульптор | |||
| Навчання | Імператорська академія мистецтв | |||
| Діяльність | скульптор | |||
| Вплив | Михайло Микешин | |||
| Твори | Monument to Mikhail Lermontovd | |||
|
| ||||
 Опєкушин Олександр Михайлович у Вікісховищі | ||||
Олекса́ндр Миха́йлович Опєку́шин (*16 (28) листопада 1838, Свєчкіно, Ярославська губернія Російської імперії — †4 березня 1923, Рибниця, Ярославська область РРФСР) — російський скульптор мерянського походження. Автор відомого пам'ятника Олександру Пушкіну у Москві та українському меценату Івану Харитоненку у місті Суми. Учень данського скульптора Д. Йенсена.
Біографія[ред. | ред. код]
Олександр Опєкушин народився 16 листопада 1838 у мерянському селі Свєчкіно Ярославської губернії Російської імперії. Освіту здобув у Малярській школі товариства заохочення художників та у скульптурній майстерні у Санкт-Петербурзі під керівництвом професора Д. Йенсена.
Після цього навчався у Петербурзькій імператорській академії мистецтв, котра 1864 присвоїла йому звання некласного художника за скульптурні ескізи «Велізарій» та «Амур і Психея». У 1869 році був підвищений у званні до класного художника 2 ступеня, а у 1870 році — до класного художника 1 ступеня за бюст Шувалової та за сім колосальних фігур, виліплених для петербурзького монументу імператриці Катерині ІІ. У 1874 наділений званням академіка (за бюст цесаревича Миколи ІІ Олександровича та статую Петра Романова).
За перший період своєї творчості Опєкушин створив чимало орнаментальних ліпних робіт для споруд Санкт-Петербурга та був одним із головних співробітників Михайла Микешина у роботі зі створення монументу московській володарці німецького походження Єкатерині ІІ.
Для Всеросійської промислової виставки 1882 у Москві створив спільно з Михайлом Микешиним та архітектором Дмитром Чичаґовим дві парні скульптурні композиції «Волга» та «Нафта». 1898 створив пам'ятник імператору Александру ІІ біля південної стіни московського Кремля (пам'ятник зруйнували), а 1912 — імператору Александру ІІІ біля храму Христа (так само зруйнований).
З-поміж робіт Опєкушина найвідомішими є
в Україні:
- пам'ятник адміралу Ґрейґу у Миколаєві;
- пам'ятник меценату Івану Харитоненку у місті Суми;
в Естонії:
- пам'ятник Карлу фон Беру у Тарту (1886);
на Московщині:
- пам'ятники Олександру Пушкіну у Москві (відкритий у 1880 році), Санкт-Петербурзі (1884) та Кишиневі (1885);
- пам'ятник Михаїлу Лермонтову у П'ятигорську (1889).
Див. також[ред. | ред. код]
- 5055 Опєкушин - астероїд, названий на честь скульптора.
Джерела інформації[ред. | ред. код]
- Беляев Н., Шмидт Н. А. М. Опекушин. — М.: Искусство, 1954.
- Суслов И. М. А. М. Опекушин. Жизнь и творчество. — Ярославль: 1968.
- Давыдова О. А. Академик из крепостных. Очерк об А. М. Опекушине. — Ярославль: 1991.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |