Опівнічний експрес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

(англ.)

Опівнічний експрес
Midnight express.jpg
Жанр драма
Режисер Алан Паркер
Продюсер Алан Маршал
Девід Патнем
У головних
ролях
Бред Девіс
Джон Гарт
Ірен Міракл
Бо Гопкінс
Композитор Джорджо Мородер
Тривалість  121 хв.
Країна  США США
Велика Британія Велика Британія
Рік  1978
IMDb ID 0077928

Опівні́чний експре́с - кримінальна драма, в основу якої покладено реальні події з життя громадянина США Біллі Гейса.

Сюжет[ред.ред. код]

6 жовтня 1970 року під час посадки на міжнародний літак громадянин США Біллі Гейс (Бред Девіс) був затриманий у стамбульському аеропорту під час спроби вивезення з Туреччини двох кілограмів гашишу, наркотик був прив'язаний до його тіла. Під час співпраці з владою у встановленні особи-продавця наркотиків Гейс робить повторну спробу втекти, але поліція знову затримує його. Через це у нього починаються справжні неприємності: героя засуджено до чотирьох років ув'язнення за зберігання наркотиків. Біллі Хейс потрапляє до стамбульської в'язниці, керівник якої, охоронець Хаміду, має яскраво виражені схильності до садизму та отримує задоволення від духовних та фізичних тортур, яких він завдає ув'язненим за будь-якої причини. Біллі Гейс робить спробу потоваришувати з іншими ув'язненими, серед яких американець Джиммі Бут, що відбуває покарання за крадіжку двох підсвічників із церкви. У результаті Біллі Гейс стає перед вибором: або дати в'язниці вбити його, або спробувати відновити контроль над своїм життям за допомогою будь-яких доступних засобів, у тому числі й втечі.

Ролі виконують[ред.ред. код]

  • Бред Девіс — Біллі Гейс
  • Ірен Міракл — Сьюзен
  • Бо Гопкінс — Текс
  • Паоло Боначеллі — Ріфкі
  • Пол Л. Сміт — Хаміду
  • Ренді Куейд — Джиммі Бут
  • Норберт Вейссер — Ерік
  • Джон Гарт — Макс
  • Майк Келлін — містер Гейс
  • Франко Діогене — Єсиль
  • Майкл Інсайн — Стенлі Деніелс
  • Гігі Баліста — головуючий суддя
  • Геворк Малікян — прокурор
  • Пітер Джеффрі — Ахмет
  • Джо Замміт Кордіна — офіцер митниці аеропорту

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Під час зйомок сцени в аеропорті митник нібито говорить турецькою мовою. Але насправді актор говорив мальтійською через те, що забув свій текст турецькою.
  • Дія фільму відбувається у 1970 році. Під час перегляду сцени, де Біллі Гейс відвідує туалет в аеропорту, щоб вмитися, можна побачити на стіні фотознімок Босфорського мосту. Насправді цей міст був побудований у 1973 році.
  • Під час зйомок фільму була допущена помилка - у ньому неправильно зображено мусульманську молитву: якщо молиться більше двох осіб, то за правилами обов'язково має бути лідер.
  • У фільмі декілька турецьких чоловіків носять фески, однак насправді у Туреччині їх одягають дуже рідко починаючи з 1925 року, коли засновник Турецької республіки Кемаль Ататюрк скасував їх у процесі "вестернізації" країни.[1]
  • Під час розкручування кінострічки у житті Бреда Девіса мали місце проблеми з наркотиками.
  • На роль Біллі Гейса претендували також Джон Траволта та Річард Гір.
  • Зйомки кінофільму були перенесені на Мальту внаслідок отримання заборони на їх проведення від влади Туреччини.
  • Каспар Волш, колишній кримінальник, журналіст і автор кримінальних мемуарів, у 2010 році вписав «Опівнічний експрес» до 10-ки найкращих кримінальних фільмів.[1]

Відгуки[ред.ред. код]

Сергій Кудрявцев у книзі "3500 кинорецензий" зазначає, що у розумінні режисера Алана Паркера в'язниця — це цілий апарат підкорення людини, механізм перетворення її на "покірну тварину", яку "видресувано жорсткими порядками адміністрації та безжальністю інших в'язнів". А образ експресу автор трактує як "прорив за межі, звільнення з-під давлячого пресу". На думку Кудрявцева, ідея фільму полягає в тому, що навіть злочинець має право на покарання, що відповідає скоєному злочину, але разом з тим не повинен зазнавати емоційної та духовної неволі.

Нагороди[ред.ред. код]

Премія «Оскар» за 1978 рік:

Премія «Золотий глобус» за 1978 рік:

Премія БАФТА у кіно за 1979 рік:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]