Оранта

Богоматір Оранта (мозаїчний образ з собору Київської Софії)

Ора́нта (від лат. orans — «той, що молиться») — один із основних типів зображення Божої Матері. Оранта зображувалася з піднятими вгору руками — жест адорації (молитви). Це один із найдавніших жестів, що звернений до Бога, і означав благання, прохання.

Значення цього специфічного знаку Оранти можна пояснити, звернувшись до Біблії. Під час битви іудеїв з амалекитянами Мойсей молився за свій народ, піднявши обидві руки до неба. До того часу, поки він утримував руки у такому положенні, іудеї перемагали. Коли ж руки опускалися, вороги починали брати гору.

Чудовий мозаїчний образ Богоматері Оранти 11 ст. можна і сьогодні побачити у соборі Київської Софії. Вона зображена у надалтарній частині на загальному мозаїчному фоні. Стоїть на чотирикутному золотому камені з піднятими руками. Майже десять століть це зображення Богородиці залишалося непошкодженим. Очевидно, тому і називалася вона «непорушною стіною». Поза, жест рук Оранти були дуже популярними у народному мистецтві аж до 20 ст. На жіночих весільних вінцях завжди було зображення Богородиці з піднятими вгору руками.

Джерела

1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
2. Радянська енциклопедія історії України.- К., 1971.- т.3.