Орбітальний апарат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Орбітальний апарат «Марс Одісей»

Орбітальний апарат - це безпілотний космічний апарат для дослідження планети або іншого небесного тіла з орбіти навколо цього тіла.

Призначення[ред.ред. код]

Орбітальні апарати за допомогою дистанційних методів (оптичних, радіофізичних тощо) можуть досліджувати значну частину планети (тоді як посадочні модулі і планетохіди отримують детальніші дані про атмосферу і поверхню, але тільки в районі місця посадки). Найкращим є використання орбітального апарату в поєднанні зі спускаємим. У такому випадку зібрані дані доповнюють один одного [1].

Список орбітальних апаратів[ред.ред. код]

Успішно працювали (або ще працюють) орбітальні апарати відповідно до об'єктів їх вивчення (в порядку запуску):

Астероїди[ред.ред. код]

NEAR Shoemaker

Near Shoemaker.jpg
Докладніше: NEAR Shoemaker

Запущено NASA в 1996 році до астероїда Ерос. Став першим штучним супутником астероїда і першим апаратом, який здійснив посадку на астероїд. По дорозі до Еросу досліджував астероїд Матильда. Пропрацював до 28 лютого 2000 року.

Хаябуса

Hayabusa hover.jpg
Докладніше: Хаябуса (КА)

Апарат Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA). Запущений у 2003 році для вивчення астероїда Ітокава і доставки зразку його ґрунту на Землю. Незважаючи на ряд проблем, забір ґрунту був здійснений і 13 червня 2010 апарат увійшов в атмосферу Землі і скинув спускаємі капсули.

Венера[ред.ред. код]

Марс[ред.ред. код]

Меркурій[ред.ред. код]

Місяць[ред.ред. код]

Докладніше: Чандраян-1

Запущений 22 жовтня 2008 року з індійського стартового майданчика Шріхарікота. 12 листопада 2008 виведений на розрахункову навколомісячну орбіту. Серед завдань — пошук корисних копалин і запасів льоду в полярних регіонах Місяця, а також складання тривимірної карти поверхні [2].

  • Lunar Reconnaissance Orbiter
LRO 2006.jpg
Докладніше: Lunar Reconnaissance Orbiter

Запуск відбувся 19 червня 2009 року. 23 червня 2009 апарат вийшов на місячну орбіту. Запланований термін основної місії — 1 рік, додаткової — до 5 років. До завдань апарату входить [3]:

  • Вивчення місячної глобальної топографії;
  • Вимір радіації на місячній орбіті;
  • Вивчення місячних полярних регіонів, що включає в себе пошук покладів водяного льоду та дослідження параметрів освітленості;
  • Складання надточних карт з нанесенням об'єктів не менше 0,5 метра з метою знайти найкращі посадочні майданчики.

Сатурн[ред.ред. код]

Сонце[ред.ред. код]

Юпітер[ред.ред. код]

Галілео

Galileo Preparations - GPN-2000-000672.jpg
Докладніше: Галілео (КА)

Апарат був запущений в 1989 році і пропрацював до 2003 року, провівши безліч досліджень Юпітера і його супутників. Став першим і єдиним апаратом, який вийшов на орбіту Юпітера, який вивчав цю планету тривалий час і скинули в її атмосферу спусковий зонд.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бакулин П. И. Курс общей астрономии: учебник для студентов высших учебных заведений специальности «Астрономия» / П. И. Бакулин, Э. В. Кононович, В. И. Мороз. — Изд. 4-е, испр. и доп. — Москва: Наука, Главная редакция физико-математической литературы, 1977.
  2. Місячні зонди Індії
  3. Savage, Donald; Gretchen Cook-Anderson. «NASA Selects Investigations for Lunar Reconnaissance Orbiter». NASA News. Архів оригіналу за 2012-03-16.