Орден Зірки Румунії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орден Зірки Румунії
Ordinul Steaua Romaniei
Девіз In Fide Salus
Країна Румунія Румунія
Тип Орден
Статус Вручається
Нагородження
Засновано: 10 травня 1871 року
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена Зірки Румунії (164)
Черговість

CMNS: Орден Зірки Румунії у Вікісховищі

Орден Зірки Румунії — вища державна нагорода Румунії.

Історія[ред. | ред. код]

Орден Зірки Румунії фактично є першою нагородою незалежної румунської держави. 1864 року князь Александру Куза, господар Валасько-Молдавського князівства, започаткував орден Зірки за шістьома ступенями: Великий хрест, Хрест I класу, Великий офіцерський хрест, Командорський хрест, Офіцерський і Лицарський хрести. Щоправда, при цьому не було витримано кілька необхідних формальностей.

10 травня 1877 року князь Кароль I Гогенцоллерн-Зігмарінген своїм Високим декретом 1108/1877 виправив це положення й «повторно» започаткував орден уже за п'ятьма ступенями (зник Хрест I класу).

12 лютого 1937 року було відновлено ще один ступінь ордена — Хрест I класу, що був за старшинством між Великим хрестом і Великим офіцерським хрестом.

26 червня 1943 року король Міхай I започаткував до ордена Дубовий лист, що вручався військовослужбовцям, які зазнали в боях трьох (і більше) поранень.

У 19411944 роках орден Зірки Румунії неодноразово вручався німецьким офіцерам. Влітку 1944 року орденом були нагороджені кілька суден румунського військово-морського флоту, що відзначились під час евакуації німецько-румунського угрупування з Криму.

Після зречення Міхая I престолу 1947 року орден було ліквідовано.Замість нього було засновано однойменний орден,який проіснував до падіння комуністичного режиму в Румунії.

В 1998 році орден Зірки Румунії було відроджено як вищу нагороду країни.

Статут[ред. | ред. код]

Відповідно до статуту існували суворі критерії, за якими орденом Зірки Румунії могли нагороджуватись військовослужбовці й цивільні особи за службу інтересам державі у мирний час та самовіддане виконання обов'язку, та героїзм під час війни. Всі пропозиції з нагородження спрямовувались до канцелярії ордена, яка визначала на кожен рік можливу кількість нагороджень орденом того чи іншого ступеня. Ці обмеження не стосувались питань нагородження іноземців, які перебували в компетенції короля.

Орден очолював магістр (король). Йому підпорядковувались канцлер, міністр закордонних справ і почесний консул.

Всі рішення відносно змін у статуті ордена, правил носіння ухвалювались канцелярією, де також зберігався реєстр і сертифікати всіх нагороджених.

Знаки та ступені ордена[ред. | ред. код]

Ступені[ред. | ред. код]

Орден мав п'ять ступенів (до 1937 року):

  • Кавалер Великого хреста
  • Кавалер Великого офіцерського хреста
  • Командорський хрест
  • Офіцерський хрест
  • Лицарський хрест

та шість ступенів (після 1937 року):

  • Кавалер Великого хреста
  • Кавалер Хреста I класу
  • Кавалер Великого офіцерського хреста
  • Командорський хрест
  • Офіцерський хрест
  • Лицарський хрест

Знак ордена[ред. | ред. код]

Знак ордена є візантійським хрестом темно-блакитної емалі з золотою (або з позолоченого срібла) окантовкою, розташований на тлі сонячних променів різної довжини та згори увінчаний короною. На аверсі центральний медальйон оточений зеленим емалевим вінцем з дубового листя. В центрі на червоній емалі зображено золотого орла. На реверсі зображено монограму Кароля I. Вінчає знак королівська корона.

Під час нагородження військовослужбовця за бойові заслуги вручався знак з мечами (перехрещені мечі між променями хреста чи між короною та верхнім променем хреста).

1932 року дизайн ордена кардинально змінився. Замість сонячних променів з'явились золоті орли з розкритими крилами в «римському» стилі. На медальйоні з лицьового боку орел поступився своїм місцем королівському вензелю Кароля I.

Знаки Великого хреста й Великого офіцерського хреста носились з нагрудною восьмипроменевою зіркою. Знак Хреста I класу носився з нагрудною чотирипроменевою зіркою.

Нині в центральному медальйоні зображено золотий щит державного герба Румунії. Корону замінено на вінець з дубового й лаврового листя, вкритого зеленою емаллю.

Великий хрест[ред. | ред. код]

Знак ордена носився на плечовій стрічці.

До сучасного ордена ступеня Великого хреста належить орденський ланцюг, що складається з шести ланок, які повторюють знак ордена, і шести ланок у вигляді державного герба Румунії.

Хрест I класу[ред. | ред. код]

Знак ордена носився на плечовій стрічці.

Великий офіцерський хрест[ред. | ред. код]

Знак ордена носився на шийній стрічці.

Командорський хрест[ред. | ред. код]

Знак ордена носився на шийній стрічці.

Офіцерський хрест[ред. | ред. код]

Знак ордена носився на грудній колодці з розеткою з правого боку грудей.

Лицарський хрест[ред. | ред. код]

Знак ордена носився на грудній колодці з правого боку грудей.

Дубовій лист[ред. | ред. код]

Емблема, виготовлена з оксидованого металу розміром 28×10 мм. Кріпилась до стрічки ордена.

Стрічка ордена[ред. | ред. код]

Первинно муарова стрічка ордена була червоного кольору з двома блакитними смугами по краях.

З 1916 до 1937 року існував варіант орденської стрічки «За хоробрість». 1932 року стрічку було змінено на червону зі срібними кантами по краях. 1938 року стрічка ордена зазнала чергових змін — вона зберегла свій колір і малюнок, проте по краях додались золоті виткані канти (3 мм).

Джерела[ред. | ред. код]