Орден Святої Анни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Орден Святої Анни
Императорский Орден Святой Анны
Order of Saint Anne Ribbon.png Ordevan Sint-Anna IIe Klasse met kroon.jpg
Оригінальна назва Орден Святой Анны
Девіз «Що люблять правду, благочестя і вірність»
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Тип Орден
Кому вручається державні чиновники та військовики
Підстави нагородження За державну службу, суспільно-корисну діяльність і військові подвиги.
Статус з 1917 року повернувся до статусу династичної нагороди дому Романових. Вручення провадиться головою Російського Імператорського дому, що перебуває в еміграції
Статистика
Параметри золотий хрест та срібна зірка
Дата заснування 1735
Черговість
Старша нагорода Saint vladimir (bande).png Орден Святого Володимира
Молодша нагорода Order of Saint Stanislaus Ribbon.PNG Орден Святого Станіслава

Імпера́торський О́рден Свято́ї А́нни — російський орден, заснований в 1735 році як династична винагорода і в 1797 році введений імператором Павлом I в нагородну систему Російської імперії для відзнаки широкого кола державних чиновників і військовиків. Повна офіційна назва ордена — Імператорський Орден Святої Анни. При цьому орден св. Анни, прилічений до державних винагород Російської Імперії, ніколи не переставав мати особливого статусу династичної винагороди Романових. Названий орден на честь доньки Петра І Анни Петрівни.

Статут ордена був затверджений у 1829 році. Мав 4 ступені, нижча 4-а ступінь призначалася для нагородження лише за бойові заслуги (наймолодший офіцерський орден). За старшинством орден стояв на рівень нижче за орден Святого Володимира і до 1831 року був наймолодшим в ієрархії орденів Російської імперії. З 1831 року до ієрархії державних винагород був введений орден Святого Станіслава, що став на рівень нижче за старшинством ордена Св. Анни.

З часу створення Ордена Св. Анни ним були нагороджені сотні тисяч осіб.

Історія[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • В. А. Дуров. Русские награды XVIII-начала ХХ века. - М.: «Просвещение», 1997.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]