Орден Слона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Орден Слона
Denmark085.gif Lint en ster van de Orde van de Olifant.jpg
Оригінальна назва Elefantordenen
Країна Данія Данія
Тип Орден
Статус вручається
Статистика
Дата заснування 1 грудня 1693 року

Орден Слона (дан. Elefantordenen) — вища національна нагорода Данії.

Опис[ред.ред. код]

Орден Слона має найоригінальніший знак з усіх нагород світу. Всі інші орденські знаки, навіть за усієї раритетності та незвичних форм, задумувались як більш-менш плоскі, щоб одним своїм боком вони могли щільно прилягати до одягу. Знак ордену слона є мініатюрною об'ємною скульптурою: слон, вкритий білою емаллю та прикрашений діамантами, несе на спині бойову вежу, яка, у свою чергу, є основою кільця. Перед вежею сидить чорний вершник.

У міжнародній мові емблем слон символізує мудрість, справедливість, великодушність й інші шляхетні якості. У Данії він постійно зустрічається й у інших нагородах, а також у художніх гравюрах та різних творах мистецтва.

Знаки ордену[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Данські лицарі, як і лицарі інших країн, з усією палкістю прагнули служити Божій справі, й тому охоче долучались до хрестових походів. Стародавня легенда каже, що під час одного з таких походів данські лицарі здобули перемогу над сарацинами, які бились на бойових слонах. На пам'ять про зустріч із цією велетенською твариною та на честь перемоги у 1190 році в Данії й було започатковано орден Слона. Однак достовірну (а не легендарну) історію цього ордена можна відстежити тільки з середини XV століття, коли його відновив данський король Кристіан II, щоб нагороджувати ним осіб обох статей.

У статусі ордена Слона цього часу відображався ще й релігійний характер орденського «Братства Святої Діви Марії», однак в епоху Реформації емблематика цього стародавнього ордена втратила свій релігійний зміст. Ще одного разу орден Слона було відновлено у 1623 році, коли він став світською придворною нагородою, причому цього разу тільки чоловічою. Орденська зірка — восьмиконечна, шита з круглих срібних пластинок. У її центрі, на червоному оксамитному полі, розміщена велика розетка з чотириконечним хрестом в оточенні лаврових гілок, перев'язаних зверху і знизу золотими стрічками.

Статут ордену було переглянуто у 1693 році королем Кристіаном V, і членство в ньому було обмежено до монарха, принців крові й тридцяти лицарів. Орден мав вручатись тільки суверенам, датським та іноземним. Тому з 1850 року орден став дуже винятковим та — за деякими виключеннями — вручався тільки особам королівської крові і главам держав. Після Другої світової війни було нагороджено тільки чотирьох осіб, що не належали до цієї категорії: сера Вінстона Черчилля, фельдмаршала віконта Монтгомері Аламейнського, генерала Дуайта Ейзенхауера й генерала Шарля де Голля. Із глав держав був позбавлений цього ордену Ніколає Чаушеску.

Деякі кавалери Ордена Слона[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Энциклопедия орденов и медалей Европы. Ростов-на-Дону, 2010. ISBN 9785956709351