Орден Франца Йосифа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орден Франца Йосифа
Öesterreichischer Franz Joseph-Orden
Девіз «Спільними зусиллями» (VIRIBUS UNITIS)
Країна Австрія, Австро-Угорщина
Тип Орден
Вручається: для нагородження як військових, так і цивільних осіб всіх станів,
Підстава за бездоганну службу в мирний час або на цивільному терені
Нагородження
Засновано: 2 грудня 1849
Останнє: 1918
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена Франца Йосифа (50)
Черговість
Старша нагорода Орден Залізної Корони
Молодша нагорода Почесний знак Австрійського Червоного Хреста

CMNS: Орден Франца Йосифа у Вікісховищі

Орден Франца Йосифа[1] (Австрійський Орден Франца Йосифа; нім. Öesterreichischer Franz Joseph-Orden) — нагорода, яка вручалась за бездоганну службу як військових, так і цивільних осіб в Австрійській, а пізніше Австро-Угорській імперії в період 18491918 років

Історія заснування[ред. | ред. код]

Франц Йосиф I прийшов до влади в результаті революційних подій, що охопили Австрійську імперію.

Він потребував якомога більшої кількості союзників серед службовців державного апарату монархії. Одним із способів залучення таких на свою сторону було створення ордена з можливістю масового нагородження за абсолютно різні досягнення.

2 грудня 1849 року, на честь роковин своєї коронації Франц Йосиф заснував орден свого імені для нагородження як військових, так і цивільних осіб всіх станів, що відрізнилися на терені комерції, дипломатії і державного управління.

Ступені ордена[ред. | ред. код]

Перші часи орден існував в трьох ступенях: Великий, Командорський та Лицарський Хрести.

У 1869 році був доданий новий ступінь: Командорський Хрест із Зіркою, що стояла вище за Командорський Хрест.

1 лютого 1901 року ще одна — Офіцерський Хрест, яка встала між Командорським та Лицарським Хрестами.

Ступені
Великий Хрест
Командорський хрест із зіркою (1869)
Командорський хрест
Офіцерський хрест (1901)
Лицарський хрест

Правила носіння[ред. | ред. код]

Всі знаки ордену носилися на правій стороні грудей і лише Командорський Хрест — на шиї.

Низький ступінь, Лицарський Хрест, носився на трикутній колодці.

23 вересня 1908 року для вищого ступеня вводилося «Мала Відзнака», а 27 жовтня 1917 року подібні відзнаки вводилися і для інших високих ступенів ордена.

Цісар Франц Йосиф I в рік заснування ордена

Порядок нагородження[ред. | ред. код]

Спочатку орденська стрічка була червоного кольору, але накази від 14 вересня та 31 грудня 1914 року проголосили про те, що військові урядовці, урядовці військово-медичної і військово-юридичної служб, а також військові ветеринари можуть нагороджуватися знаками ордена перших чотирьох ступенів на стрічці Хреста Військових Заслуг. З серпня 1916 року це правило було поширено і на Великий Хрест.

Хоча орден Франца Йосифа, як і інші нагороди Австро-Угорщини, мав вручатися з «Військовою Відзнакою» і з «Мечами», він був швидше призначений для нагороджень за бездоганну службу в мирний час або на цивільному терені, а не за подвиги перед лицем ворога.

Центральне місце в дизайні нагороди — в його медальйоні — займає монограма правлячого цісаря «FJ».

Офіцерський Хрест по дизайну відрізнявся від інших тим, що його нижня лапа подовжена.

Розробляла орден фірма австрійського придворного ювеліра Вінсенто Майєра.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В картці приведено зображення ордена: «Командорський Хрест із Зіркою»

Посилання[ред. | ред. код]