Орден Хреста Витязя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орден Хреста Витязя
Орден Хреста Погоні

Vyčio Kryžiaus ordinas
— з 1930 року
Vyties kryžiaus ordinas
— до 1930 року
Девіз Už narsumą
лит. За відвагу
Країна Литва Литва
Тип Орден
Статус вручається
Нагородження
Засновано: 1 квітня 1927 року[1]
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена Хреста Витязя (11)
Черговість
Старша нагорода до 1930 року — немає
з 1930 року — Орден Вітовта Великого
Молодша нагорода Орден Великого князя Литовського Гедиміна

CMNS: Орден Хреста Витязя у Вікісховищі

О́рден Хреста́ Ви́тязя[2][3] (лит. Vyčio Kryžiaus ordinas) — державна нагорода Литовської Республіки. Має п'ять ступенів і медаль ордену.

Орден був заснований 1 квітня 1927 року[1] як о́​рден Хреста́ Пого́ні (лит. Vyties kryžiaus ordinas), мав три ступені та два типи — з мечами (для нагородження військових) та без мечей (для нагородження цівільних особ). До 1930 року — вища державна нагорода Литовської Республіки.

Історія[ред. | ред. код]

Орден Хреста Погоні[ред. | ред. код]

§ 1

Для відзначення військовослужбовців за особливу відвагу, витримку і кмітливість у військовій службі засновується орден Хреста Погоні.

§ 2

Орден Хреста Погоні є двох типів:

a) перший тип — з мечами; Хрестом Погоні[4] першого типу нагороджуються лише військовослужбовці, що особливо відзначилися у воєнний час на полі битви або, будучи командирами, показали особливу кмітливість і самопожертву, виконуючи або складаючи план операції;
b) другий тип — без мечів; Хрестом Погоні[4] другого типу нагороджуються військовослужбовці та цивільні за різні військові заслуги у воєнний і мирний час.
§ 3

Кожен тип ордена Хреста Погоні має три ступені, третій ступінь вважається нижчим.

§ 4

Орденами Хреста Погоні третього та другого ступенів I-го і II-го типу нагороджуються офіцери і солдати, а першого ступеня — тільки офіцери.

§ 5

Ніхто не може бути нагороджений орденом Хреста Погоні вищого ступеня, не маючи нижчого.

§ 6

Орденом Хреста Погоні можуть бути нагороджені й громадяни іноземних держав за заслуги перед Литвою у військовій області, керуючись §§ 2 и 4 правил.

§ 7

Орденом Хреста Погоні нагороджує Президент Республіки.

§ 8

Нагороджені орденом Хреста Погоні вважаються кавалерами цього Ордена.

§ 9

Подання до нагородження та самі нагородні справи підготовчо розбирає рада ордена Хреста Погоні, кількість членів якої і порядок роботи встановлюється окремим статутом ради ордена Хреста Погоні.

§ 10

Подання до нагородження орденом Хреста Погоні не зупиняється коли відзначившийся є з честю загиблим або померлим від ран.

§ 11

Кавалери ордена Хреста Погоні мають право носити Орден як будучи в однострої, так і в цивільному одязі.

§ 12

Права носіння ордена Хреста Погоні позбавляють лише рішенням суду.

§ 13

Кавалерам ордена Хреста Погоні першого типу вислуга років до пенсії скорочується на рік за кожну ступінь ордена.

§ 14

Кавалери ордена Хреста Погоні мають перевагу при занятті місць у державних або муніципальних установах перед іншими рівними кандидатами.

§ 15

Кавалери ордена Хреста Погоні мають право безкоштовно лікуватися у всіх державних лікувальних установах, якщо хвороба є наслідком військової служби.

§ 16

Кавалери ордена Хреста Погоні та їхні діти звільняються від плати за навчання в усіх державних та міських навчальних закладах.

§ 17

Заслуги, за які вручається орден Хреста Пагоні, опис Хреста Погоні, склад ради ордена Хреста Погоні, порядок її роботи та порядок носіння ордена, а також інші правила виконання цього закону встановлюються окремими статутами, затвердженими Президентом Республіки.

§ 18

Особи, відповідно до Указу Президента Республіки від 2 лютому 1920 року, до виходу цього закону нагороджені орденами Хреста Погоні першого і другого типу, користуються всіма правами і привілеями, встановленими цим законом.[1]

§ 19

Особи, до видання цього закону, нагороджені 1-м ступенем ордена Хреста Погоні[5] першого і другого типів, вважаються нагородженими не першим, але третім ступенем того ж типу.

§ 20

Для виконання цього закону Міністр охорони краю видає інструкції і правила.[6]

Орден Хреста Витязя[ред. | ред. код]

У 1940 році, з початком першої окупації Литви радянськими військами та приєднання її до СРСР, нагороду було скасовано.

15 січня 1991 року орден Хреста Витязя було відновлено Законом «Про відновлення ордена Хреста Витязя» Nr. I-949.

Верховна Рада Литовської Республіки постановляє:

1. Відновити орден Хреста Витязя Литовської Республіки.

2. Орденом Хреста Витязя нагороджуються особи, які відзначилися героїчної відвагою і витримкою захищаючи свободу і незалежність Литовської Республіки.

3. Цей Закон набирає чинності з дня його прийняття.[7]

Положення про нагороду[ред. | ред. код]

27 стаття. Нагородження орденом Хреста Витязя

1. Орденом Хреста Витязя нагороджуються особи, що героїчно захищали свободу і незалежність Литви:

1) за особливу твердість духу, кмітливу конспірацію і керівництво, витримку і самопожертву під час збройного або неозброєного опору окупаціям 19401990 років, у боротьбі за свободу і незалежність Литви, або під час ув'язнення та інших репресій;
2) за особливу рішучість, самопожертва і вірність обов'язкам, відновлюючи Литовську державність в 19881990 роках;
3) усуваючи небезпеку Литовській державності або цілісності після 11 березня 1990 року.

2. Цим орденом також можуть бути нагороджені героїчно загиблі, та особи після смерті.

3. Орденом Хреста Витязя також нагороджують:

1) за особливі подвиги, здійснені в бойових умовах;
2) за дуже кмітливе керівництво бойовими операціями підрозділів охорони краю;
3) за особливу хоробрість і твердість духу захищаючи територію краю, охороняючи державний кордон, важливі державні, господарські та інші цивільні об'єкти;
4) за виняткову хоробрість ліквідуючи екологічні катастрофи, стихійні нещастя, наслідки аварій та відзначення при інших особливих обставинах, коли життю загрожує небезпека;
5) за особливу відвагу і витримку захищаючи громадський порядок, успільний спокій і громадянські права і свободи;
6) за героїзм самопожертву, виконуючи державні завдання при важких обставинах, і перебуваючи у великій небезпеці;
7) за дуже значущі для охорони краю вчені роботи;
8) за дуже значущі проекти організації охорони краю.

28 стаття. Структура ордена Хреста Витязя

1. Орден Хреста Витязя має п'ять ступенів.

2. Знаками ордена Хреста Витязя є: Великий хрест, Великий Командорський хрест, Командорський хрест, Офіцерський хрест і Лицарський хрест.

3. Великий хрест ордена Хреста Витязя складає:

1) хрест — срібний, подвійний, 50 мм заввишки і 30 мм завширшки, покритий чорною, а його краї — білою емаллю. У середині лицьової сторони — білий Витязь на червоному щиті. За щитом — схрещені золоті мечі. На зворотній стороні — напис «За відвагу» і рік заснування ордена Хреста Витязя «1919».
2) зірка — срібна, дев'ятипроменева, 85 мм діаметром. В її центрі — зменшений орден Хреста Витязя;
3) стрічка — червоного муару, 100 мм завширшки (жінкам — 65 мм завширшки), з чотирма чорними смужками по краях.

4. Великий Командорський хрест ордена Хреста Витязя складає:

1) хрест — як Великий хрест;
2) зірка — як Великого хреста;
3) стрічка — як стрічка Великого хреста, тільки шириною 40 мм.

5. Командорський хрест ордена Хреста Витязя складає:

1) хрест — як Великий хрест;
2) стрічка — як стрічка Великого хреста, тільки шириною 40 мм.

6. Офіцерський хрест ордена Хреста Витязя складає:

1) хрест — як Великий хрест, тільки 42 мм у висоту і 25 мм в ширину;
2) стрічка — як стрічка Великого хреста, тільки шириною 32 мм, з двома срібними дубовими гілочками.

7. Лицарський хрест ордена Хреста Витязя складає:

1) хрест — як Великий хрест, тільки 42 мм у висоту і 25 мм в ширину;
2) стрічка — як стрічка Великого хреста, тільки шириною 32 мм, з однією срібною дубовою гілочкою.

30 стаття. Позбавлення ордена Хреста Витязя

Президент Республіки може позбавити ордена і медалі Хреста Витязя в таких випадках:

1) коли нагороджений засуджений судом за тяжкий злочин;
2) коли особа вчиняє проступок, який порочить ім'я нагородженого.[8]

Елементи художнього оформлення[ред. | ред. код]

Знаки ордена[ред. | ред. код]

Великий хрест Великий хрест, для нагородження жінок Великий командорський хрест
Великий командорський хрест, для нагородження жінок Командорський хрест Командорський хрест, для нагородження жінок
Офіцерський хрест Лицарський хрест Медаль ордена

Нагородження орденом[ред. | ред. код]

Орденом Хреста Погоні з мечами та без мечів були нагороджені багато видних литовських військових та державних діячів, а також військовослужбовці та партизани. Кавалерами ордену були й іноземні громадяни та керівники держав. Одними з перших нагородженних орденом Хреста Погоні були король Італії Віктор Еммануїл III і прем'єр-міністр Беніто Муссоліні. Згодом, цієї нагороди був удостоєний бельгійський король Альберт I, чехословацький президент Томаш Масарик, німецький президент Пауль фон Гінденбург. 1-м ступенем ордена Хреста Погоні в Литві були нагороджені лише три особи.

Орден Хреста Погоні 1-го ступеня, з мечами

Орден Хреста Погоні 1-го ступеня, без мечів

База даних осіб, нагороджених орденом Хреста Витязя доступна на сторінці Президента Литовської Республіки.[9]

Література[ред. | ред. код]

  • Astikas, A. (1993) Lietuvos ordinai, medaliai ir ženkleliai 1918—1940, Vilnius: Mintis.
  • Kavaliauskas, V. (2001) Už nuopelnus Lietuvai, Vilnius: Vaga.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Урядові вісті. 1927, Nr.250, p.1 (лит.)
  2. Анастас Либерис, литовско-русский словарь, «Мокслас» 1998, стр. 905. vytis (2) — витязь, богатырь
  3. Valstybinė lietuvių kalbos komisija / Ar taisyklingas sakinys: «Karininkas apdovanotas Vyties Kryžiumi»? (лит.). Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015. 
  4. а б Помилка у тексті. Повинно було бути: «орденом Хреста Погоні» замість «хрестом Погоні».
  5. Помилка у тексті. Повинно було бути: «хреста Погоні» замість «ордена Хреста Погоні».
  6. Урядові вісті. 1927, Nr.250, p.2 (лит.)
  7. Закон Литовської Республіки «Про відновлення ордена Хреста Витязя» Nr. I-949 від 15 січня 1991 року (лит.)
  8. Закон Литовської Республіки «Про Державні нагороди» Nr. IX-957 від 18 червня 2002 року (лит.)
  9. База даних нагороджених осіб [Архівовано 2015-03-15 у Wayback Machine.] (лит.)

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]