Орден святого Георгія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Це стаття про орден Російської імперії. Про державну нагороду Російської Федерації див.: Орден Святого Георгія (Російська Федерація).
Орден Святого Георгія
Orderglory rib.png Order of St. George, 4th class.jpg
Оригінальна назва рос. Орден Святого Георгия
Девіз За службу і хоробрість
Країна Росія Росія
Тип орден
Статус
Статистика
Дата заснування 26 листопада 1769
Черговість
Молодша нагорода Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Св. Гергія 1-го ступеня

О́рден Свято́го Гео́ргія (Імператорський Військовий орден Святого Великомученика і Побідоносця Георгія)  — вища військова нагорода Російської імперії. В ширшому сенсі - великий комплекс відзнак офіцерів, нижніх чинів і військових підрозділів.

Заснований імператрицею Катериною II 26 листопада (7 грудня) 1769 на честь Святого Георгія для відзначення офіцерів за заслуги на полі бою.

Орден мав чотири ступеня. Також було засновано «Георгіївська зброя», «Знак Отличия Военного ордена Св. Георгия» (солдатський Георгіївський хрест), «Георгіївська медаль» та інші георгіївські відзнаки, як для особистого, так і для колективного нагородження.

Орденом (всіх ступенів) нагороджено понад 10 тисяч чоловік. Орденом Другого ступеня нагородженно 125 осіб. Першим (вищим) ступенем ордена нагороджено всього 25 особи.

Серед нагороджених найвищим, I ступенем, були такі славетні імена, як П. О. Румянцев, Г. О. Потьомкін, О. В. Суворов, М. І. Кутузов, М. Б. Барклай-де-Толлі. Існує два випадки покладання на себе ордена І ступеня (імператрицею Катериною II й імператором Олександром II).

Але тільки четверо за всю історію російської армії і флоту удостоїлися усіх чотирьох ступенів ордена Св. Георгія: М. І. Кутузов, М. Б. Барклай-де-Толлі, І. Ф. Паскевич, І.І. Дибич-Забалканський.

У 1807 р. Олександр Перший дав можливість і нижнім чинам прикрасити свої мундири Георгієм — при ордені Святого Георгія засновується спеціальна нагорода для нижчих чинів — рос. «Знак отличия Военного ордена». У 1856 «солдатський орден» був також розділений на чотири ступені: I і II — золоті хрести, III і IV — срібні.

Орден Святого Георгія виділявся своїм статутом серед інших російських орденів тим, що був нагородою за особисту доблесть у бою і особисті заслуги. Тількі за них офіцер міг бути удостоєний нагороди, що строго регламентувалося статутом ордена. Орденські знаки не нумерували, але велися списки нагороджених.

Зірка і знаки до ордена Св. Георгія. Знаки 1-го і 2-го ст. відрізнялись від знаків 3-го і 4-го ст. тільки розміром, були крупніші. Зображення Св. Георгія на знаку (хресті) не стандартизувалось і залежало від художника. Розміри хрестів 4-го ст. коливались від 31×31 до 36×36 мм, вага була в межах 7—10 г. На зворотній стороні знаків в середині на білому фоні рисувались вензелями букви СГ, тобто Святий Георгій.

Скасований більшовиками після жовтневого перевороту.

Білогвардійські кола деякий час продовжували нагородження орденом.

З 2000 року орден Святого Георгія — військова нагорода Російської Федерації.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]