Орел (сузір'я)

Орел
Латинська назва	Aquila
Род. відмінок	Aquilae
Скорочення	Aql
Пряме піднесення	20h m
межі	від 18h 35m до 20h 32m
Схилення	05° '
межі	від -12° 02' до 18° 30'
Площа	652 кв.град. (22)
Зірки	3 яскравіше 3m
	39 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зірка	Альтаїр 0,76m
Метеорні потоки	Епсілон-Аквіліди, Червневі Аквіліди
Суміжні сузір’я	Стріла Геркулес Змієносець Хвіст Змії Щит Стрілець Козоріг Водолій Дельфін
Спостерігається у широтах між +78° i −71° Ввечері найкраще спостерігати протягом червня-серпня. Вечірня (21:00) кульмінація
Існує з античності, запропоноване

Оре́л (лат. Aquila) — екваторіальне сузір'я. Західна його частина лежить у східній гілці Чумацького Шляху, південніше сузір'я Стріли. Площа сузір'я 652,5 квадратних градусів, число зірок яскравіших 6^m — 70. Стародавня українська назва цього сузір'я — «Дівчина з відрами».

Походження назви

Ще 5 тисячолітть тому шумери назвали це сузір'я Орлом. Греки бачили в ньому орла, посланого Зевсом для викрадення Ганімеда.

Орел включений в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Частина зірок, що нині входять до складу Орла, Птолемей у сузір'я не включає, а описує як "зірки біля Орла, яким надано ім'я «Антіной», не виділяючи, однак, у самостійне сузір'я. Пізніше в Римській імперії із сузір'я стали виділяти окреме сузір'я Антіной.

Пошук на небі

Сузір'я Орла із «Дзеркала Уранії», набору тематичних карток опублікованих у Лондоні, бл. 1825

Найкращі умови для спостережень у червні-серпні, видно на всій території України.

Сузір'я лежить на південний захід від Лебедя. Його легко впізнати за трьома яскравими зірками, що розташовані майже точно уздовж прямої лінії: Альтаїру, Таразеду й Альшаїну (α, γ и β Aql), — шия, спина та ліве плече «орла».

Зорі

• Альтаїр (від арабського аль-наср аль-таїр, «летючий орел»), α Орла — біла зоря 0,77 ^m, що знаходиться на відстані 16,8 світлових років від Сонця і має у 9 разів більшу, ніж у Сонця, світність. Одна з вершин т. н. «Літнього Трикутника».

• На відстані 7 градусів на південь від Альтаїра розташована класична цефеїда η Орла, яка змінює свій блиск з 3,48 до 4,39 ^m з періодом 7,177 доби. Вона була відкрита англійським астрономом Е. Піготтом на рік раніше, ніж Джон Гудрайк визначив змінність δ Цефея.

Крім неї в сузір'ї Орла знаходяться ще три цефеїди, доступні для спостереження: FF Орла, ТТ Орла і U Орла.

• В Орлі виявлена ​​унікальна затемнена подвійна система V1343 Орла, яка складається з гігантської OB-зірки, що обертається навколо рентгенівського джерела.

• Яскраві нові зорі спалахували в Орлі у 389 до н. е. і 1918 роках. Перша з них з'явилася поблизу Альтаїра, була яскравою як Венера і спостерігалася три тижні. Друга, помічена 8 червня 1918 року, досягла в максимумі блиску 1,4 ^m та стала найяскравішою новою з 1604 року, коли спалахнула Нова Кеплера).

Об'єкти далекого космосу

У Орлі розташовані три цікавих планетарних туманності:

• NGC 6804 має вигляд малого, проте яскравого кільця
• NGC 6781 має такі ж особливості як Туманність Сова у Великій Ведмедиці.
• NGC 6751: також відома як Туманність Палаюче Око.

Інші об'єкти:

• NGC 6709: розсіяне скупчення 6.7m розташоване на 5 градусів на південь від зорі ζ Орла
• NGC 6755: розсіяне скупчення 7.5m; складається з більш як десятка зір від 12 до 13m.
• NGC 6760: кулясте скупчення 9.1m
• NGC 6749: розсіяне скупчення
• NGC 6778: планетарна туманність
• NGC 6741: планетарна туманність
• NGC 6772: планетарна туманність

Література

• Орел // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 333. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)

Посилання

WIKISKY.ORG: Орел

Див. також

Список зірок сузір'я Орла

Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.