Орзіх Марко Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Орзіх)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Орзіх Марко Пилипович
Народився 26 жовтня 1925(1925-10-26)
м. Одеса, Одеська округа, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 31 липня 2016(2016-07-31) (90 років)
Одеса
Поховання Новоміське кладовище
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність науковець
Alma mater Одеський державний університет
Галузь теорія права, державне управління, конституційне право, муніципальне право
Заклад Національний університет «Одеська юридична академія»
Вчене звання професор, академік, почесний професор НУ «ОЮА»
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Війна німецько-радянська війна
У шлюбі з Орзіх Галина Федорівна
Діти Орзіх Вікторія, Орзіх Валерія
Нагороди 34 державні нагороди СРСР та України, Орден «За заслуги» ІІ ступеня знак «Гвардія», 8 грамот-подяк Верховного Головнокомандувача Збройними Силами СРСР, Заслужений діяч науки і техніки України, медаль Одеської міської ради, інші почесні відзнаки
Автограф

CMNS: Орзіх Марко Пилипович у Вікісховищі

О́рзіх Марко Пилипович (26 жовтня 1925(19251026), Одеса — 31 липня 2016[1], там само) — український вчений-конституціоналіст, Академік Академії правових наук України (1992), Української академії політичних наук (1994), Української муніципальної академії (2000), доктор юридичних наук (1979), професор (1990), заслужений діяч науки і техніки України, почесний професор Національного університету «Одеська юридична академія». З 1997 по 2011 рр. — завідувач кафедрою конституційного права.

Біографічна довідка[ред. | ред. код]

Марко Пилипович народився 26 жовтня 1925 року в м. Одесі в інтелігентній родині. Батько працював в органах НКВС, мати — в театрі оперети. Дід був відомим діячем караїмської громади на Півдні України[2]. Навчався в Одеській спецшколі Військово-повітряних сил СРСР. Закінчив Серпуховське військово-повітряне училище. Брав участь у бойових діях у складі штурмових авіаційних полків, учасник розгрому берлінської групи німецьких військ та взяття Берліна. Після війни проходив військову службу у Німеччині. У 1954 р. М. П. Орзіх закінчив Одеський державний університет. Працював у прокуратурі, міліції, мав звання полковника міліції. З 1955 р. за сумісництвом викладає в Юридичному інституті, а з 1968 р. — старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедрою. Одночасно обіймав посади заступника декана факультету, декана факультету університету та з часу заснування Одеської юридичної академії (1997 р.) проректора з міжнародних зв'язків.

Наукова і громадська діяльність[ред. | ред. код]

Коло наукових інтересів Марка Пилиповича — теорія права, політологія, державне управління та місцеве самоврядування, конституційне право. Започаткував власну наукову школу людського виміру права[3]. Автор понад 500 публікацій, у тому числі понад 10 монографій, 2 науково-технічних досягнення. На Установчих зборах юридичної громадськості країни обраний членом першого складу Президії Академії правових наук України та академіком-секретарем фахового відділення, був одним з академіків-засновників Української муніципальної академії, обраний дійсним членом Української академії політичних наук. Був радником Комітету з правової політики Верховної Ради України, експертом Конституційного Суду України, членом Науково-консультативних рад Вищого адміністративного суду та Вищого господарського суду України. Член правління і експерт Фонду місцевого самоврядування при Президентові України, радник Одеського міського голови, віце-президент Фонду сприяння розвитку культури народів Причорномор'я, заступник голови та юридичний консультант Асоціації культурної українсько-китайської співдружності та інш.

М. П. Орзіх — автор-виконувач, експерт щодо проектів Конституцій СРСР та УРСР (1977 p., 1978 p.), Конституції України (1996 р.). Виконував обов'язки експерта від України в Європейському суді з прав людини, офіційного представника держави у Комісії Ради Європи «За демократію через право» (Венеційська комісія).

Марко Пилипович нагороджений 34-ма державними нагородами СРСР та України, знаком «Гвардія», 8 грамотами-подяками Верховного Головнокомандувача Збройними Силами СРСР та іншими почесними відзнаками. Американським біографічним інститутом у 2004 році визнаний Людиною Року.

20 серпня 2010 року Указом Президента України значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня[4].

Сімейне життя[ред. | ред. код]

Близько п'ятдесяти років надійним та дбайливим другом, радником та помічником у житті та діяльності Марка Пилиповича є дружина Галина Федорівна. Дружна сім'я виховала двох дочок — Вікторію та Валерію (к.ю.н.) — висококваліфікованих практикуючих юристів, онука Юрія (к.ю.н.) та онучку Олександру, які прагнуть бути гідними послідовниками діда та представляють четверте покоління юридичної династії.

Улюблений вислів: «Гарна теорія — найпрактичніша річ на світі» (А. Берг).

Основні праці[ред. | ред. код]

  1. Орзих М. Ф. Личность и право. — М.: «Юридическая литература», 1975. — 112 с.[5]
  2. Орзих М. Ф., Крусян А. Р. Современный конституционализм в Украине. Введение в украинское конституционное право: Монография. — К.: Алерта, 2006. — 290 с.
  3. Орзих М. Заметки ученого на полях проекта Конституции // Голос Украины. — 1992. — 3,, 7, 20 окт.
  4. Орзіх М. П. Державний устрій України: концепція конституційної моделі // Вісник Академії правових наук України. — 1993. — № 1.
  5. Орзих М. Новая Конституция Украины действует. Конституционная реформа продолжается // Юридический вестник. — 1996. — № 3.
  6. Орзіх М. Територіальна організація та територіальна дія держави // Урядовий кур'єр. — 2005. — 30 вересня.
  7. Орзіх М. Місцеве самоврядування в незалежній Україні: десятиріччя досягнень та прорахунків // Місцеве самоврядування: 10 років здобутків. — К., 2002.
  8. Орзих М. Человеческое измерение права: доктринальная ретроспектива и современная постановка проблемы // Юридичний вісник. — 2005. — № 3. — С. 53-61.
  9. Орзіх М. Парламентський контроль і державно-правова реформа // Голос України. — 1999. — 2 лист.
  10. Орзіх М. Президентська республіка — різновид республіканської форми правління // Право України: Юридичний журнал. — 2009. — № 10. — С. 72-78.
  11. Проблеми сучасної конституціоналістики: навч. посіб. / М. П. Орзіх, М. В. Афанасьєва, В. Р. Барський [та ін.]; за ред. М. П. Орзіха — К. : Юрінком Інтер, 2011.
  12. Конституція України у судових рішеннях / Орзіх М. П., Єзеров А. А., Терлецький Д. С. — К.: Юрінком Інтер, 2011.
  13. Проблемы современной конституционалистики: учеб. пособ. / М. Ф. Орзих, А. Р. Крусян [и др.]; под. ред. М. Ф. Орзиха. — К. : Юринком Интер, 2012.
  14. Проблеми сучасної конституціоналістики: навч. посіб. / М. П. Орзіх, В. М. Шаповал, А. Р. Крусян [та ін.]; за ред. М. П. Орзіха. (Серія «Проблеми сучасної конституціоналістики». Випуск 2: Конституційні перетворення в Україні). — К. : Юрінком Інтер, 2012.
  15. Конституционные преобразования в Украине: история, теория и практикка: Монография / под ред. М. Ф. Орзиха. — К. : Юринком Интер, 2012.

Коротка бібліографія[ред. | ред. код]

  1. Гомін В. Докторська висота // За наукові кадри. — 1978, 8 грудня.
  2. Ляликов С. Академик Марк Орзих // Одесский вестник. — 1997, 28 июня.
  3. Орзіху М. П. — 75 років // Бюлетень Товариства конституційного права. — 2000, № 24.
  4. Воротнюк Г. Вездесущий Орзих // Голос Украины. — 2000, 21 ноября.
  5. Contemporary Why's Who. — North Carolina (USA). ABI, 2004.
  6. Наукова еліта Одещини. — Одесса: Лидеры XXI века, 2005.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Известный ученый, эксперт по конституциям, скончался в Одессе / Трасса Е-95, 1 августа 2016 Архівовано 01.08.2016
  2. Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — 2-ге вид. — Одеса: Астропринт, 2005. ISBN 966-318-302-0. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] С. 412.
  3. Орзіх М. П.: Біографічна довідка // Орзіх М. П. Особистість і право: Монографія. — Одеса: Юридична література, 2005. — С. 258.
  4. Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій: Президент України, Указ № 829/2010 від 20 серпня 2010 р. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 7 листопада 2012. 
  5. Репринтне видання: Орзіх М. П. Особистість і право: [монографія]. — Одеса: Юридична література, 2005. — 312 с.

Посилання[ред. | ред. код]