Орландо ді Лассо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Orlande de Lassus.jpg

Орландо ді Лассо (1532 — 14 червня 1594) — франко-фламандський композитор епохи відродження, співак і диригент.

Біографія[ред.ред. код]

Орландо народився у місті Монсі (сучасна Бельгія). У дитячі роки співав у церковному хорі. Із цим періодом життя майбутнього композитора зв'язана легенда про те, що віце-король Сицилії Фердинандо Гонзага, зачарований голосом юного співака, відвіз його проти волі батьків в Італію. Попри те, що Лассо дійсно провів довгий час в Італії, випадок з Фердинандо Гонзага не має ніякого документального підтвердження.

В 1553 був запрошений керувати капелою Латеранського собору в Римі. В 1555 жив у Антверпені, де вийшов перший збірник творів, що містив його мотети і мадригали. В 1556 був запрошений у Баварію керівником Мюнхенської придворної капели, і залишився в Мюнхені до кінця життя. З 1560 король Франції встановив йому постійне грошове забезпечення, а папа Григорій XIII нагородив званням «лицаря золотої шпори».

Помер Орлан ді Лассо у Мюнхені 1594 року, де й похований на цвинтарі францискантів.

Творчість[ред.ред. код]

Ханс Мюліх. Орландо Лассо диригує камерним хором

У творчості Лассо можна прослідкувати злиття нідерландського і італійського стилів. Зокрема, вплив італійських мадригалістів перетворює старе нідерландський поліфонічне письмо, засноване на рівноправності всіх голосів, у більш сучасний і богатий можливостями стиль. Лассо - один з найбільших художників тієї епохи, коли протягом життя двох поколінь складається нова техніка гомофонно-гармонічного письма у мажоро-мінорній ладовій системі.

Творча спадщина Лассо дуже багата і включає півтори тисячі тисячі мотетів, 53 меси, близько ста магнификатов й інших літургійних творів, півтори сотні мадригалів, сотні французьких шансонів, німецьких пісень (Lieder), вілланел, мореск (буквально «мавританська» — музично-танцювальна форма) і інших дрібних п'єс.

Слава Лассо як церковного композитора пов'язана головним чином з його мотетами, що ілюструють різні євангельські події й сцени. Вищим досягненням Лассо в церковній музиці строгого стилю — Сім покаянних псалмів. В той же час деякі його меси вважають легковажними, наприклад він уводить у літургію теми пісень із красномовними назвами «Я ніколи не їм свинину», «Добре вино», «Давай стягнемо ячмінь», пристосовуючи до них слова Святого Писання. Одна із найкращих мес Лассо написана на чарівну мелодію пісні із цілком відвертою назвою «Солодкий спогад».

У сфері світської музики Лассо був неперевершеним майстром своєї епохи. Тут відкривається широке поле для його схильності до жарту й сатири, і особливо це проявляється в лаконічних п'єсах — замальовках характерів і сцен з повсякденного життя. Уже в молодості, перебуваючи в Італії, Лассо звернувся до жанру мадригалу; він писав вірші на тексти італійських та французьких поетів, зокрема Петрарки, Аріосто, Ронсара та інших.

Музичні приклади[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Булычев В.А. Орландо Лассо. Биографический очерк. М., 1908
  • Article "Orlande de Lassus", in The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980. ISBN 1-56159-174-2
  • James Haar: "Orlande de Lassus", Grove Music Online ed. L. Macy (Accessed March 1, 2006), Grove Music Online
  • Gustave Reese, Music in the Renaissance. New York, W.W. Norton & Co., 1954. ISBN 0-393-09530-4
  • Harold Gleason and Warren Becker, Music in the Middle Ages and Renaissance (Music Literature Outlines Series I). Bloomington, Indiana. Frangipani Press, 1986. ISBN 0-89917-034-X


Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]